Деолігархізаційні «ластівки»: чому штормить медіа-ринок в Україні

На українському ринку медіа відбулися одразу кілька гучних подій, які не на жарт розбурхали професійну спільноту. Це фактичне закриття найстарішого англомовного видання України «Kyiv Post» та продаж екс-президентом Петром Порошенком своїх телеканалів. Журналісти та медіаексперти вбачають погрози в обох подіях. Зокрема, прогнозують утиск свободи слова та зменшення прозорості функціонування інформаційної сфери. Чи є підстави для таких побоювань?

Епатажний і непотоплюваний голова Мін'юсту Денис Малюська, який засідає в Кабміні ще з часів уряду Олексія Гончарука, через свій Facebook закликав потенційних олігархів у законі завчасно позбутися медіа-активів, щоб уникнути попадання в горезвісний шорт-лист. Як писала Lenta.UA, для того, щоб позбутися ознаки, яку визначає особа як олігарха, можна, зокрема, продати той чи інший інформресурс покупцю з бездоганною діловою репутацією.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Введення в дію закону про олігархи припадає на період між травневими святами, а перші «номінаційні» засідання РНБО будуть можливі, звичайно, з дотриманням усіх процедурних обмежень, з двадцятих чисел травня. До цього часу олігархи мають зробити непростий вибір: або отримати офіційний статус олігарха та потрапити під обмеження, встановлені новим законом, або позбутися ознак, які визначають їх як олігархів (наприклад, припинити впливати на політику, позбутися монопольного становища або продати медіа покупцю з бездоганною діловою репутацією). Загалом слова класика «to be or not to be, that is the question» (бути чи не бути — ось у чому питання — ред.) набувають нового забарвлення», - резюмував Денис Малюська. Він також наголосив, що з метою імплементації закону про олігархи Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення вже найближчим часом розробить та затвердить Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця ЗМІ.

Першим на новину про те, що мешканець головного кабінету на Банковій своїм автографом дав путівку в життя «антіолігархічному» законопроекту, відреагував екс-глава держави Порошенко. П'ятий президент, вдаючись до улюбленої практики нинішнього гаранта, записав спеціальний відеоролик, де широко при цьому посміхаючись повідомив про продаж одразу двох своїх телеканалів - «Прямого» і «5-го». За словами Матвія Ганапольського, який веде на одному з телемайданчиків ПОП, тепер власником зазначених ресурсів буде холдинг «Вільні медіа», творцями якого є журналісти та нардепи, близькі до екс-президента. Серед нових акціонерів – представники парламентської фракції «Європейська солідарність» Володимир Ар'єв, Ірина Фріз, Ірина Геращенко, Вікторія Сюмар. Є у переліку і прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко, а також телеведучі Яна Конотоп та Лариса Губіна.

І Порошенко, і новостворений холдинг в унісон визнали, що цей крок – реакція на закон про олігархів. «Через атаку на свободу слова, яка є справжньою мішенню закону про олігархи, я змушений був ухвалити рішення про продаж акцій обох своїх каналів журналістам», - із властивими нотками пафосу в голосі заявив пан Порошенко. Водночас у спецзаяві холдингу «Вільні медіа» зазначається таке: «Ні для кого не секрет, що цей закон спрямований на боротьбу не з олігархами, а з неугодними ЗМІ та демократичними опозиційними силами. Наша мета – зберегти свободу слова в країні та не допустити репресій проти незалежних засобів масової інформації».

Згідно із заявою, холдинг придбав усі 100% акцій «за ринковою ціною», але на виплат. Втім, за даними профільного ресурсу «Детектор Медіа», 10% акцій оформлено на компанії, кінцевим бенефіціаром яких є… Петро Порошенко.

Зазначимо, що влітку подібну за сюжетною лінією схему провернув екс-нардеп від «Партії регіонів», яка відпочила в бозі, Євген Мураєв. Тоді колишній політичний союзник президента-втікача Януковича, як і Петро Порошенко зараз, передав управління телеканалом "Наш" колективу. Спочатку він стверджував, що зробив це для звільнення особистого часу під свій новий політпроект, але нещодавно заговорив, що такий крок зробив «бо влада тисне не на журналістів, а на власника, змушуючи щось, як правило, робити на користь Офісу президента».

З огляду на те, що жодних доказів тиску пан Мураєв не навів, напрошується висновок, що декларативна передача управлінських важелів творчому колективу — не більше ніж спроба захистити свої активи в майбутньому та оминути закон про деолігархізацію. Щоправда, є й інший нюанс – за канал справді точилася боротьба – між одіозним олігархом Вадимом Новинським і не менш скандальним Ігорем Палицею. Власне, щоб не образити ні того, ні іншого Мураєв і звинуватив у всьому Банкову. До речі, гендиректором телеканалу зараз є Володимир Грановський – політтехнолог, автор «трьох сортів України», який останні кілька років працює у «За майбутнє» Палиці.

Повернемося, втім, до свіжих зведень із медійних полів.

Отже, якщо між рішенням Порошенка продати телеканали та законом про олігархи є прямий зв'язок, який визнають учасники угоди, то з несподіваним продажем Kyiv Post все далеко не так однозначно.

Про те, що «Kyiv Post», англомовне видання з більш ніж 26-річною історією, перестане виходити в попередньому вигляді, повідомив власник, відомий одеський бізнесмен Аднан Ківан. «Газета закривається негайно на короткий час, - йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті KP. - Якось ми сподіваємося знову відкрити газету – ще більше і ще краще».

Бізнесмен подякував колективу і головному редактору Брайана Боннера, а також додав, що сам Бонер залишає команду і піде на пенсію.

Видання «Kyiv Post» заснував ще 1995 року американець Джед Санден. 2009-го газету за $1,1 млн продали бізнесмену Мохаммаду Захуру, а вже він 2018-го продав «Kyiv Post» нинішньому власнику за більш ніж 3,5 мільйона доларів.

Ківан – одеський бізнесмен сирійського походження, один із найбільших забудовників в Україні, власник гігантської будівельної корпорації KADORR Group. Його статки цього року досягли $240 мільйонів, що дозволило зайняти 42-у позицію в рейтингу найбагатших українців за версією «Forbes».

Відштовхуючись від прибуткової математики, очевидно, що придбання авторитетного видання за «якихось» 3,4 млн було для пана Ківана скоріше справою статусу та шансом відбілити своє реноме. А репутаційних плям у нього вистачає з лишком. Ім'я Ківану періодично «спливало» у гучних скандалах, переважно пов'язаних із будівництвом. Саме Ківан та його будівельна компанія кілька років тому відзначилися спробою збудувати 30-поверховий готель на Андріївському узвозі, що через загрозу спотворення історичної частини Києва викликало жорсткий опір з боку громадськості. Після тривалих протестів Кличко та товариші таки зупинили цей проект. Така сама доля – табу на будівництво, але вже через суд – спіткала і ще один об'єкт KADORR Group у столиці – на вулиці Жилянській, 68. Отримавши де-юре дозвіл на будівництво офісного центру, де-факто Ківан планував побудувати там житловий комплекс.

Втім, слід зазначити, що далеко не всі скандали, де фігурує власник Kyiv Post, пов'язані з будівництвом. Наприклад, у 2017 році СБУ звинувачувала його у фінансуванні тероризму в «ЛДНР» шляхом продажу житла за готівку без сплати податків. А вже цієї осені колишній прокурор Одеської області звинуватив Ківана у спробі дати йому хабар у розмірі $1 мільйона – нібито за те, щоб той підписав підозру тамтешньому меру Геннадію Труханову, з яким бізнесмен не мав, скажімо так, продуктивної співпраці.

Як би там не було, але використати видання для інформаційних атак на опонентів та власного звеличення Ківану так і не вдалося — головний редактор Брайан, як зізнаються колеги, які донедавна працюють у «Kyiv Post», гранично жорстко виступав проти будь-якого втручання в редакційну політику і ніколи б не опустився до сліпого виконання будь-яких замовлень. Тому версія про те, що знищення видання – це помста Ківану за непоступливість його співробітників має право на існування. Як, втім, і інша гіпотеза щодо тиску влади.

Журналісти видання стверджують, що власник нерідко скаржився на надто гострі матеріали та надмірну критику Зе-команди. "Говорив, що пишемо ми, а стріляють по ньому", - розкрила деякі деталі редактор фічерів "Kyiv Post" Тамара Істоміна. Колектив видання стверджує, що ні про який «мирний перезапуск» не йдеться. Журналістка Ганна Миронюк поширила редакційну заяву, де зазначається така: «Ми вважаємо припинення роботи видання та звільнення колективу розплатою Аднана Ківана. Ми вважаємо, що таким чином власник позбавляється незручних, чесних та принципових журналістів». До речі, журналісти запропонували Ківану продати газету їм або передати торгову марку Kyiv Post до рук редакції, проте бізнесмен на це не погодився.

Одразу кілька відомих медіа-менеджерів запідозрили, що таке швидке закриття видання невипадкове.

Головний редактор «Цензор.net» Юрій Бутусов вважає, що плани перезапустити видання говорять про те, що гроші на утримання журналістів у Ківану є, а отже, справа саме «в невдоволенні політикою видання та тиском на свободу слова». Мовляв, лише місяць тому «Kyiv Post» писав про причетність президента Зеленського до офшорного скандалу Pandora Papers, і лише кілька днів минуло після підписання закону про олігархи, під дію якого цілком підпадає Ківан. Бутусов, а також його колеги з редакторського цеху — головні редактори «Нового часу» Віталій Сич та «Української правди» Севгіль Мусаєва вважають, що в даному конкретному випадку йдеться про конфлікт власника з владою через гострі публікації видання.

«Kyiv Post – основне джерело інформації про Україну для посольств, міжнародних організацій та експатів. Джерело, яке писало про вагнергейт, офшорний скандал, антикорупційні органи та реформи в цілому. Комусь це, певно, не дуже подобалося. І власникові це дали чітко зрозуміти. Крок - більш ніж логічний і у стилі раннього Януковича», - наголошує Мусаєва.

Тим часом на Банковій заявляють, що каміння у її город летять безпідставно. «Неприємно здивовані тим, як окремі політики та медійники взялися безапеляційно звинувачувати в ситуації Офіс президента чи навіть його особисто. Для нас сьогоднішні новини стали такою самою несподіванкою, як і для всіх інших», - написав у себе у Facebook прес-секретар нинішнього гаранта Олег Никифоров. Він також закликав окремих журналістів не «робити піар на проблемах авторитетного видання, а будувати ім'я щоденною якісною роботою».
До речі, якщо Петро Порошенко, вдаючись до вельми каламутних, як кажуть експерти, схем, робить вигляд, що позбавляється ЗМІ, то нардеп від ОПЗЖ Шуфрич, навпаки, набуває медіа-активи. Днями Нестор Іванович став власником телеканалу «UkrLive» і відразу заявив: якщо закриють і цей ресурс – відкриватиме нові, доки не приверне увагу до проблеми «всього світового співтовариства». За словами Шуфрича, він придбав «кнопку» за власний кошт – чотири мільйони гривень. Наразі «UkrLive» під власним логотипом повністю ретранслює «Перший незалежний», на якому працюють журналісти із закритих каналів путінського кума Медведчука, проте Шуфрич запевняє, що у майбутньому він стане окремим мовником.

До речі, після придбання телеканалу Шуфрич через явний конфлікт інтересів, ризикує втратити крісло голови парламентського комітету з питань свободи слова...

Ситуації, що склалися навколо телеканалів Порошенка та «Kyiv Post», не пов'язані, але обидві вони – погані провісники, переконана колишня журналістка, шеф-редактор «Детектор Медіа» Наталія Лігачова: «Нічого хорошого в тому, що відбувається, я не бачу. Все вказує на те, що, на жаль, зараз в Україні медіа не можуть почуватися вільними. І це дуже сумно. Лігачова переконана, що таким «продажем» ПОП справді реагує на закон про олігархів, «хоча ми розуміємо, що не ті люди, які начебто стали головними акціонерами, платитимуть зарплату журналістам, бо не мають на це необхідних коштів». Ситуація ж з Kyiv Post, на її думку, більше нагадує спробу викинути з ринку незалежне видання, орієнтоване на закордонну аудиторію. До речі, досить логічне припущення, якщо врахувати, що днями Офіс президента голосно запустив власну платформу OPEN Digest для «оперативного та об'єктивного інформування українців та світу про дії влади та перебіг реформ».

Оксана Романюк, виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ), констатує, що ситуація на ринку ЗМІ нині склалася не найкраща. Вона нагадує одразу кілька подій, які мали ознаки цензури та тиску. Зокрема, згадала спробу зірвати публічний показ розслідування «Слідство.Інфо» про офшори, пов'язані з президентом Зеленським, а також тиск на «Суспільне», про який нещодавно заявила ведуча Мирослава Барчук.
«Після того, як Порошенко почав скидати свої ресурси, ми розуміємо, що цей закон може навпаки сприяти тінізації ринку. Олігархи почнуть переоформлювати свої медійні активи на кішок. Це – крок назад. Наразі спостерігається загальна картинка дуже інтенсивної підготовки до виборів. Ідуть активні спроби контролювати медійний простір, щоб зробити його зручним», - резюмує керівниця ІМІ.

На тому, що Банкова нині жорстко бореться за інформаційний простір, акцентує увагу і журналіст Сергій Лямець: «Проблема Володимира Зеленського в тому, що в нього немає власних ЗМІ. Фраза Богдана (екс-глава ОП — ред.) про те, що ЗМІ їм не потрібні, виявилася неправдою. У перший рік настав момент, коли Instagram і видосики перестали працювати. І розпочалася історія цензури. План виявився дуже простим. Якщо немає своїх ЗМІ – то треба змусити чужих працювати на себе. Так з'явився законопроект «Про медіа», який мав розширити владу Нацради на друковані, онлайн та всі можливі ЗМІ. Але проти виявилися Європа та Штати, а також міжнародні організації журналістів. Потім з'явилися рішення РНБО трьома каналами Медведчука. Замість того, щоб СБУ оприлюднило кричущі факти та закрило канали через суд, їх закрили за свавіллям. Далі з'явився закон «Про деолігархізацію». Верховна Рада зробила все, щоб його просунути, навіть із порушенням регламенту. Навіщо такі зусилля? Справа в тому, що закон дає унікальні важелі тиску на великі та малі ЗМІ. Все, що потрібно для їхнього контролю – внести імена власників до реєстру олігархів. А що буде, коли Офіс президента підпорядкує собі олігархів? Він змусить усіх говорити винятково добре про Зеленського, «Великого будівництва», «Епохи процвітання» тощо. В ефіри ходитимуть виключно «слуги народу» та провладні «шашличні» підспівували».

Економічний експерт Сергій Фурса, аналізуючи «шторми» на медіа-ринку країни, робить глобальніший висновок, з яким важко не погодитися: «Вільна і чесна журналістика в Україні є і «Kyiv Post» підтвердив це своєю смертю. Колектив показав це людям, які не звикли довіряти нікому. Показав українському народу, який вважає, що чесних людей немає взагалі. Показав українським політикам, які звикли вважати, що лише господар медіа визначає, що і хто писатиме в цьому медіа. Українські політики звикли так рахувати, бо звикли всіх купувати, а тих, хто їм не продавався, вважати вже купленими іншими. Чи зрозуміють глибину всього, що відбувається, всі ці люди? На жаль, далеко не усі. Хтось побудує чергову теорію змови, хтось просто не помітить, а комусь зовсім байдуже. Але ті, хто побачить справжні причини, зроблять це недаремно. Ті, хто звик обстоювати принципи, будуть натхненні робити це й надалі. І це найважливіше. Важливо, що люди продовжать довбати цю стіну з корупції та невігластва, недовіри та брехні. Просто тому, що інакше не можуть навіть фізично. А коли вони опускатимуть руки, вони пам'ятатимуть історію «Kyiv Post» і тих журналістів, які 26 років робили авторитетне медіа і яких звільнили лише за те, що вони не змінили своїх ідеалів».

Читайте також: Офіс президента викрили у тиску на журналістів і ЗМІ

Читайте також: Єрмак презентував новий президентський канал комунікації — OPEN Digest