Де рвоне наступного разу: експерт розповіла, як позбавитися нескінченної заміни водопровідних труб

Стан зносу технічних мереж українських водоканалів в населених пунктах нашої країни за станом на початок квітня 2019 р досягає 80%. Всі роки незалежності кошти на заміну труб, електронасосів та інших комунікацій в інвестиційних програмах водоканалів не передбачалися. При цьому причиною бід в містах є відсутність єдиної системи контролю і регулювання тиску.

«У нас починають ремонтувати дороги і укладати дорогу плитку, будувати паркани, розбивати парки і сквери, але при цьому ми не рорбимо заміну підземних комунікацій. Це означає, що ми закочуємо гроші в асфальт. Старі труби гниють, приходять в непридатність, і щоб дістатися до них ремонтникам знову доведеться ламати асфальт і розривати упорядковані місця», - розповідає віце-президент асоціації «Укрводоканалекологія» Ольга Бабій.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Експерт уточнила, що комунальним підприємствам абсолютно економічно невигідно кілька разів на рік на одному і тому ж місці розривати траншею, щоб по-новому накладати 20-сантиметровий хомут на іржаву трубу. Найкращий варіант, взагалі замінити діряву трубу повністю, а ще краще - всю аварійну ділянку. Адже, де порве труби завтра, ніхто не знає.

«Те, що ми зараз спостерігаємо масові аварії в містах, пов'язані з поривами трубопроводів різного діаметру, говорить, перш за все, про відсутність єдиної карти, єдиного системного підходу до заміни аварійних мереж, цілісного підходу до містобудування. Якщо міська влада і депутати знають, що всі труби, насоси в одному мікрорайоні повністю підлягають заміні на нові, то потрібно сміливо освоювати бюджетні кошти і повністю замінювати все обладнання, яке вводилося в експлуатацію ще 50-60 років тому і давно вже відслужило свій термін», - уточнила Бабій.

Експерт підкреслює, що проблема з розбалансуванням водних мереж є практично у всіх містах. Це призводить до стрибків тиску на поверхах в будинках як нової, так і старої споруди. Проблема виникає тому, що ні в одному місті немає електронної карти підземного залягання мереж і єдиної гідравлічної моделі контролю подачі гарячої та холодної води. Тому, ми спостерігаємо пориви і гідроудари. Ближче до півночі споживачі зменшують витрата води, в мережі різко зростає тиск, звідси і виникають фонтани і гейзери, які ви бачили на центральних вулицях.

Тому в містах України давно назріла необхідність створення реєстру єдиних електронних карт систем гідравлічного електронного управління всіма підземними комунікаціями. Це дозволить міським водоканалам позбутися гідроударів, поривів труб і інших аварій, так як комунальні служби будуть точно знати, де і на якій глибині в межах міста прокладені труби, а також їх технічний стан.

За словами Бабій, для невеликих обласних центрів на кшталт Житомира, Сум чи Чернігова, виготовлення такої електронної карти і повна побудова гідромоделі обійдеться в залежності від довжини мереж - від 5 до 10 млн грн.

Експерт звернула увагу, що позитивним прикладом поновлення водних комунікацій міської інфраструктури для України може бути досвід Грузії і Польщі.

«Там міські керівники проводять заміну всіх підземних комунікацій, наносять їх на електронну карту, і лише після цього змінюють асфальт, тротуари та проводять благоустрій. Саме такий підхід до вирішення проблем міської інфраструктури дозволяє забувати про іржавих трубах і аваріях на водопроводі на 20-30 років», - сказала вона.

Бабій підкреслила, що у комунальних служб зараз є унікальна можливість в ході заміни іржавих насосів і труб докладно нанести на карту розташування водних комунікацій в електронному вигляді.

«Все карти в вигляді паперових планшетів досі зберігаються в міських відділах архітектури, і ніхто ніколи ці дані в єдину систему не зводив. Що таке електронна карта мереж? Це сучасна технологія, яка активно впроваджуються в містах Європи, яка дозволяє разом з новими трубами встановлювати також систему датчиків протікання води і контролю над тиском в трубах», - підсумувала вона.

Владислав Кордік, Lenta.UA

Заставочную фото: УНІАН