Чудеса дешифрування. Біблійний цар може виявитися реальним історичним персонажем

Базальтова стела Меши вважається одним з найважливіших документів ранньої біблійної епохи. Напис на мові, близькій до стародавнього івриту, прославляє царя Моава, який відстояв незалежність від Ізраїльського царства. Кілька рядків практично стерлися і майже 3000-річний вік артефакту тут ні при чому.

У 1868 році англіканський місіонер Фредерік Кляйн, що жив у Єрусалимі, подорожував по регіону Мертвого моря і серед руїн стародавнього міста Дібон натрапив на незвичайний камінь — чорну базальтову стелу понад метр заввишки з незрозумілим написом фінікійсько-єврейським шрифтом. Усвідомлюючи цінність знахідки, місіонер домовився з бедуїнами про покупку каменю за 100 наполеондорів (яких у нього не було при собі) і повернувся до Єрусалима. Тут він звернувся до німецького сходознавця Юліуса Петермана, який вибив необхідну суму з Дирекції королівських музеїв в Берліні. Однак перший покупець повернувся з пустелі ні з чим — бедуїни сховали камінь, запросивши за нього суму в десять разів більшу.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тим часом про стелу дізналися конкуренти — представник британського Фонду дослідження Палестини Чарльз Уоррен і перекладач Французької місії Шарль Клермон-Ганно. Француз відправив своїх людей зняти зліпок з каменю (на це бедуїни дали згоду), але між «продавцями» спалахнула сварка, і емісарам довелося бігти, прихопивши непросохлий і напіврозвалений зліпок. Так дослідники вперше отримали свідоцтво з древнього джерела про згадані в Біблії персонажі.

У 1869 році напередодні візиту в Палестину кронпринца Прусії Фрідріха III османська влада хотіла допомогти німцям завершити угоду, але ...бедуїни підпалили стелу на багатті, а потім облили холодною водою. В результаті безцінний артефакт розколовся на безліч частин, будучи тут же розтащеним по різних місцях. Що спровокувало вандалізм — ненависть до османських чиновників або надія заробити на продажу численних осколків — не має значення. А важливо те, що протягом чотирьох років британець і француз ганялися за уламками стели Меши, передавши в результаті свої надбання до Лувру, де камінь майже повністю відновили, замінивши відсутні фрагменти гіпсовими зліпками.

З 35 рядків 30 вдалося майже повністю відновити, але ті, що залишилися, дають величезне поле для інтерпретацій. Так, в середині 1990-х француз Андре Лемер висунув версію, що 31-й рядок стели містить згадку «Будинку Давида» (Бейт Давид). Гіпотеза будувалася на тому, що одна з букв на пошкодженій ділянці стели нагадує «бет», з якої могла починатися ця фраза.

Сьогодні на тій же підставі вчені з Інституту археології Тель-Авівського університету трактують гіпотетичну «бет» як першу букву в імені Балак. Версія, як визнають самі історики, має попередній характер. Але якщо мова в 31-му рядку дійсно йде про цього царя Оронаїму (місто в Моаві), то це стане першою згадкою Балака поза Біблії.

Максим Суханов, Lenta.UA