Чотири речі, які поки що не в змозі пояснити наука

Вчені досі не можуть пояснити безліч явищ. Наприклад, чому люди позіхають або чому горбаті кити стали соціальними ссавцями. Про чотири загадки, які не може пояснити наука, пише Рамблер.

Позіхання та його ланцюгова реакція

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Вчені припускають, що позіхання - це терморегуляторна поведінка, що охолоджує мозок, але його справжня функція досі не встановлена. Ба більше, не ясно, чому позіхання однієї людини чи тварини провокує цю дію в іншої.

У дослідженні 2005 року, опублікованому в Cognitive Brain Research, сказано, що побачивши позиваючого у нас активуються нейрони, що відповідають за емпатію та соціальні навички.

Загадковий кратер у Сибіру

Місцеві жителі називають загадковий сибірський кратер "Гніздо вогняного орла" і вважають, що цей район пов'язаний зі смертю. Дерева на ньому не ростуть, а тварини близько не підходять. Кратер був уперше зареєстрований у 1949 році, але його вік становить близько 500 років.

Звідки він узявся і як – не ясно. Вчені думають і про ядерні вибухи і навіть про падіння уламка Тунгуського метеориту, але найчастіше люди науки схиляються до теорії про прорив газів із глибин землі.

Горбаті кити, що прагнуть спілкування

Горбаті кити, які ніколи не утворюють групи довше ніж на кілька годин, останні кілька років почали годуватися зграями від 20 до 200 особин біля узбережжя Південної Африки.

Вчені не розуміють, із чим пов'язана така зміна. Полювання на китів скоротило їхню кількість приблизно на 90 відсотків, і можливо з цієї причини кити утворюють групи.

Ефект Мпемби

Це дивно, але гаряча вода замерзає швидше, ніж холодна, тому ковзанки заливають гарячою водою. У фізиці цей феномен називається "ефектом Мпемби". 1963 року школяр із Танганьїки запитав вчителя з фізики, чому розігріта рідина замерзає швидше, ніж холодна. Але педагог не відповів, сказавши, що «це не всесвітня фізика, а фізика Мпемби».

Коли хлопець виріс, він поставив це запитання англійському фізику Денису Осборну. Це призвело до ряду дослідів, а в 1969 разом з Ерасто опублікував статтю в журналі Physics Education, де цей феномен і був названий «ефектом Мпемби». Однак знайти розгадку цього явища так і не вдалося.

Фото: pixabay.com