Чортова Москва: як і навіщо Трамп «мокнув» Путіна

У понеділок, 21 жовтня, до Києва з неоголошеним візитом приїхав голова Пентагону Ллойд Остін. Він привіз 400-мільйонний пакет допомоги на боєприпаси, військову техніку та озброєння. Глава Пентагону наголосив, що за президента Джо Байдена Сполучені Штати продовжать посилювати підтримку України.

Декількома днями раніше президент Зеленський заявляв, що очікується візит до України представників американської адміністрації – для більш детального обговорення «плану перемоги». Невідомо, у якому форматі обговорювався цей план із паном Остіним, проте очевидно, що його приїзд безпосередньо пов'язаний із перспективами війни – на тлі можливої зміни влади у США. Ну, а про неї – можливу ротацію в Білому домі – зупинимося детальніше.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Колишній президент США Дональд Трамп недавно в інтерв'ю The Wall Street Journal заявив, що в особистій бесіді погрожував кремлівському диктатору Путіну «вдарити по центру Москви». Втім, коли і де сталася ця розмова, він не уточнив. «Я сказав Путіну: «Володимире, у нас прекрасні стосунки». Я чудово з ним ладив, у нього інший характер, я вам скажу, дуже відрізняється від інших, я його добре знав. Так от, я сказав: «Володимире, якщо ви підете на Україну, я вдарю так сильно, що ви навіть не повірете. Я завдаю удару прямо в центр чортової Москви (в оригіналі - «fricking Moscow», - ред.). Я сказав: «Ми друзі, я не хочу цього робити, але у мене немає вибору», - наголосив Трамп, додавши при цьому, що Путін відповів на цю загрозу «No way», що можна перекласти як «Ні за що».

Зазначимо, що раніше про цю розмову Трампа та Путіна не було публічно відомо. Тим часом у своїй нещодавній книзі «Війна» американський журналіст Боб Вудворд пише, що щонайменше одна таємна розмова між ними відбулася на зорі 2024 року. Зокрема, за даними Вудворда, у цей період Трамп сказав своєму помічникові залишити його офіс у резиденції у Флориді, щоб провести телефонну розмову з Путіним. Утім, у книзі не розкривається, що саме вони обговорювали. Загалом, за даними джерел Боба Вудворда, Трамп міг провести сім розмов з Путіним з того часу, як покинув Овальний кабінет 2024-го.

На болотах слова Трампа про «удар у центр чортової Москви» миттєво викликали напад ораторського збудження. Зокрема, путінський спікер Пєсков заявив: «Ми, як і раніше, вважаємо за краще заявляти дуже відповідальну позицію в плані не надання публічності змісту розмов, які ведуться на найвищому рівні. Низка світових лідерів не дотримується такої інформаційної «гігієни». Це на їхній совісті. Звичайно, зараз звучить дуже багато гарячих та емоційних заяв у Сполучених Штатах у рамках виборчої кампанії».

Тобто, як бачимо, незважаючи на спробу «з'їхати», прес-секретар кремлівського диктатора не спростовував слова Трампа, а це багато про що говорить. А ось відомий заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв вважає, що Дональд Трамп не міг загрожувати ударами по Москві у розмові з Путіним: «Трампа занесло. Чи він говорив про те, щоб «вдарити по чортовій Москві»? Звісно, ні. Він взагалі як шовковий був на переговорах. І на такі слова є тільки одна відповідь: ваш чортів Вашингтон, теж зазнає удару. Загалом наші відносини з ним досить теплі».

Ну, а поки в країні-агресорі біснуються, передвиборча боротьба в США з кожним днем загострюється. І це не дивно, оскільки до фінішу президентських перегонів-2024 у США залишається трохи більше двох тижнів. Поки що, за консолідованими даними RealClearPolitics, Камала Гарріс попереду. Агрегатор рейтингів дає їй перевагу в 1,3 процентного пункту проти 2,2 п. п. тижнем раніше - вкрай хитке, погодьтеся, лідерство. У цей же час на минулих президентських перегонах Джо Байден випереджав Трампа на 8,9 п. п., а колишня держсекретар Гілларі Клінтон у 2016 році - на 6,5 п. п. Утім, хоча тоді пані Клінтон і отримала більшість, обігнавши опонента з перевагою в 3 млн. голосів, вона поступилася йому за голосами виборців і тим самим програла виборчий марафон.

Популярність віце-президента Камали Гарріс загалом зазнає значних змін. Недавнє опитування NBC News показало зниження прихильності до неї електорату. За кілька тижнів її популярність впала з 48 до 43%. У Трампа ж підтримка становить близько 46%. "Це зрушення вказує на те, що передвиборча боротьба буквально щохвилини загострюється", - робить висновок видання The Hill.

Що ж до боротьби за ключові штати, то чаша терезів там схилилася на користь Дональда Трампа. Тут республіканець має перевагу в середньому в 1 процентний пункт. На даний момент дербі за прихильність електорату фактично зводиться до боротьби за три штати, два з яких частина так званої «синьої стіни» - Вісконсін і Мічиган, які традиційно голосують за Демпартію. Втім, найзапекліша боротьба обіцяє бути за Пенсільванію, де в обох кандидатів, за підрахунками FiveThirtyEight, приблизно рівні шанси на перемогу. А за даними RealClearPolitics, Трамп навіть має невелику перевагу в 0,7 п. п.

Тим часом сам Дональд Трамп зараз, як пишуть провідні американські медіа, з головою поринув у кадрові питання, моделюючи власну перемогу. Як заявив неназваний республіканський стратег виданню Washington Examiner, ще на початку 2024 року два керівники кампанії, Кріс Лачівіта і Сьюзі Вайлз, почали проводити «жорсткий та дисциплінований» відбір серед тих, кого Дональд Трамп у разі перемоги візьме до своєї команди. А у серпні політик призначив мільярдера та гендиректора фінансової компанії Cantor Fitzgerald Говарда Лютника головою команди з передачі влади. До неї також увійшли екс-адміністратор Управління у справах малого бізнесу Лінда Макмехон, сини республіканця – Дональд Трамп-молодший та Ерік Трамп, екс-член Палати представників Тулсі Габбард, колишній кандидат у президенти Роберт Кеннеді-молодший.

Тулсі Габбард заявляла Fox News, що сподівається на посаду у галузі міжнародних відносин. Роберт Кеннеді-молодший тим часом хотів би допомогти «демонтувати та перебудувати систему громадської охорони здоров'я».

«Дональд Трамп перебуває зараз у незвичайному становищі: політика не підтримують багато членів його колишнього кабінету. Таким чином, у разі перемоги на виборах ключовим чинником призначення стане лояльність. Серед високопосадовців нової адміністрації, можливо, будуть екс-радник голови Білого дому Стівен Міллер, популярний праворадикальний медійний діяч Стів Беннон, екс-помічник генпрокурора Джеффрі Кларк», - зазначає CNN.

Очікується і участь в адміністрації мільярдера Ілона Маска: Трамп заявив, що планує призначити його "міністром зі скорочення витрат". Водночас на посаду голови Держдепартаменту претендують одразу кілька людей. The Hill та The Times називають головним із них члена сенатського комітету з міжнародних відносин Марко Рубіо.

Також у кандидатському шорт-листі – сенатор Том Коттон (паралельно його сватають і на посаду голови Міноборони), сенатор та екс-посол у Японії Білл Хагерті, колишній радник Дональда Трампа з нацбезпеки Роберт О'Брайєн, екс-посол у Німеччині Річард Гренелл та губернатор Північної Дакоти Даг Бергам. При цьому Джон Реткліфф – директор національної розвідки у 2020-2021 роках – обговорюється як можливий голова ЦРУ або Міністерство оборони. Інше ім'я, згадане джерелами The Times у цьому ж контексті, - генерал Кіт Келлог, який працював радником колишнього віце-президента Майка Пенса.

Небувалий кадровий ажіотаж спостерігається не лише на республіканській, а й на демократичній політкухні. Посилаючись на джерела, близькі до віце-президента Камалі Харріс, видання Axios розповідає: у разі її перемоги до складу уряду увійдуть відносно молоді (якщо порівнювати із командою Трампа) люди, серед яких буде чимало представників етнічних меншин. Повідомляється, що на посаду держсекретаря розглядають сенатора Кріса Кунса, який входить до Комітету із закордонних справ. Директор ЦРУ Білл Бернс та радник з національної безпеки Джейк Салліван також перебувають у списку, стверджує Axios.

Міноборони, можливо, очолить Мішель Флурной, екс-заступник міністра оборони за президента Барака Обами. Якщо це станеться, вона стане першою жінкою, яка очолить Пентагон. Постпредом США при ООН може стати міністр транспорту Піт Буттіджич – один із фігурантів шорт-листа претендентів на посаду віце-президента в адміністрації Гарріс. Радником із нацбезпеки, ймовірно, стане Філ Гордон, який, втім, уже займає подібну посаду на щабель нижче – в апараті віце-президента. При цьому більшість видань сходяться на думці: хоч би яку посаду Філ Гордон обійняв у кабінеті Камали Гарріс, саме він буде «сірим кардиналом», який формує всю зовнішню політику. Важливо підкреслити, що пан Гордон, який працював в адміністраціях Барака Обами та Білла Клінтона, зараз вкрай жорстко налаштований по відношенню до путінської Росії.

«За час роботи з пані Гарріс Філ Гордон підготував її до зустрічей із більш ніж 150 світовими лідерами, незліченним всесвітнім конференціям та брифінгам розвідки з президентом. І якщо наступного року його призначать радником з нацбезпеки, 61-річний фахівець з Європи та Близького Сходу може вплинути, ставши одночасно архітектором доктрини нової адміністрації та ключовим виконавцем зовнішньополітичних рішень», - пише The Wall Street Journal.

Видання при цьому «не ризикує прогнозувати», як зміниться політика Білого дому щодо російсько-української війни у разі перемоги пані Гарріс. А ось оцінки чинному лідеру Джо Байдену  хоча він засідатиме в Овальному кабінеті до січня 2025-го, експерти вже починають виставляти.

«Байден сказав радникові з нацбезпеки Джейку Саллівану: «Якщо ми не виженемо Росію з України повністю, то певною мірою дозволимо Путіну досягти бажаного. А якщо вдасться вигнати – ризикуємо ядерною війною. Путін не дозволить викинути себе звідси без застосування ядерної зброї. Тож ми загрузли. Отже, найбажанішим результатом війни для США стало переконати Путіна погодитися заморозити конфлікт, або дочекатися, щоб щось зламалося в самій Росії». Це – уривок із книги американського журналіста-розслідувача Боба Вудворда «Війна», який описує діалоги у Білому Домі під час повномасштабного вторгнення. З цього можна зробити невтішний прогноз: заплющуючи очі та уникаючи демонстрації сили, Білий Дім вичікує, коли проблема вирішиться сама собою. Що ж, з цієї цитати можна констатувати, що США в 2023-2024 роках остаточно втратили реноме справедливого світового поліцейського. Занадто мало дій, надто мало характеру. Це бачить Путін. Це бачить Європа. І ми це також, на жаль, бачимо», - констатує керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

Читайте також: Путін сидітиме у Києві, - Гарріс

Читайте також: Дональд Трамп вперше випередив у прогнозі результатів виборів Камалу Гарріс