Чи потьмяніє Туск: у якому сенсі візит до України польського прем'єра є вкрай важливим

На спільній прес-конференції з українським президентом у Львові Дональд Туск насамперед заявив про прогрес у історичних питаннях у польсько-українських відносинах. Тема подій на Волині 1943-1945 років, яку в українській історіографії називають Волинською трагедією, а в польській – Волинській різаниною, як відомо, залишається каменем спотикання у двосторонніх відносинах. Наприкінці листопада міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга та Радослав Сікорський підписали спільну заяву щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.

Очікується, що історичні питання польська сторона порушуватиме й надалі, адже наприкінці першого півріччя 2025-го в країні відбудуться президентські вибори, а ця тема у Польщі дуже актуальна та рейтингова. До виборів глави польської держави повернемося, втім, дещо пізніше, а поки що акцентуємо на нинішньому візиті до України пана Туска, який у Львові анонсував нову партію допомоги. Він, наголосивши, що вже 46-та за рахунком партія допомоги від Варшави буде готова у січні, додав, мовляв, Польща, ймовірно, підготує передачу Україні «деякої техніки» спільно з іншими партнерами. Інших деталей польський прем’єр не озвучив. Водночас він заявив, що Польща теж у певному сенсі є «прифронтовою державою», тому не може передати Україні всю свою зброю. "Польща все частіше стає об'єктом диверсій, саботажу, гібридних дій, спрямованих безпосередньо проти наших громадян, нашої держави", - аргументував Дональд Туск.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

При цьому він висловив подяку українським героям та ветеранам за їхню готовність захищати не лише Україну, «але також Польщу та всю Європу»: «Я переконаний, що все більше людей у світі розуміють, що місія кожної цивілізованої нації – підтримати сьогодні Україну в цьому героїчному битві. Боротьба українців проти Росії є частиною великого цивілізаційного зіткнення і Україна завжди зможе розраховувати на Польщу. Прихильність до України - це також захист Польщі та Європи загалом від ворожих дій Росії, які вже не спрямовані лише проти України».

Також прем'єр Польщі закликав припинити спекуляції про можливу поразку України. «Ми всі, без винятку, маємо підтримати Україну в цей час більше, ніж будь-коли раніше, заради миру, якого ми всі чекаємо – ніхто не хоче миру більше, ніж Україна, ми це знаємо. І в ЄС ніхто не хоче миру більше, ніж Польща, через схожі причини», - сказав пан Туск. Окремо глава польського уряду підкреслив, що такий мир буде можливим тоді, коли він буде справедливим, а справедливим буде тоді, коли весь західний світ зосередить свої зусилля на цьому.

Президент Зеленський у свою чергу відзначив таке: «Радий вітати в Україні пана прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска. У нас була дуже продуктивна розмова. Наші відносини стабільні в такий непростий час. Ми в деталях обговорили ситуацію на полі бою і в дипломатії - бачимо однаково, що Україні потрібен справедливий мир, Україні треба бути сильною і потрібне зміцнення. Я вдячний за готовність Польщі допомагати і за вже надану Україні підтримку з перших днів повномасштабної війни. Є вже 45-й пакет військової підтримки, реалізується – дякую! Наступного року Польща головуватиме у Раді Євросоюзу, і це головування може принести нам добрі результати у наближенні до вступу до ЄС».

Справді, вельми символічно, що візит пана Туска до Львова відбувся в день церемонії передачі головування в Євросоюзі від Угорщини до Польщі. На тлі скандалів, що передували переходу піврічного головування в ЄС, що нині завершується, до Угорщини (деякі країни навіть всерйоз намагалися його скасувати), передачу командних функцій від Будапешта до Варшави цілком можна було б визнати рядовою подією. Якби не кілька важливих «але». По-перше, європравління сусідньої Польщі припало до моменту, коли загальноєвропейський уряд, сформований за червневими виборами до Європарламенту (ЄП), нарешті приступив до виконання обов'язків. Це уможливило висування Варшавою нових ініціатив без побоювань, що вони можуть надовго «заморозитися» - як було фактично весь період угорського головування. По-друге, саме на польське головування приходить вступ на посаду обраного президента США Дональда Трампа, інавгурація якого відбудеться 20 січня. Від наступного господаря Овального кабінету в Європі, виходячи з його дій у перший термін, не чекають нічого хорошого. Трамп уже пообіцяв Європі нові торгові тарифи, а Україні – можливе скорочення американської допомоги. По-третє, у період польського головування світ відзначить уже третю річницю з початку повномасштабної російсько-української війни.

На такому тлі закономірним стало те, що пріоритетом свого головування сусідня Польща зробила питання безпеки у всіх її аспектах – чи то енергетика, оборона чи економічна безпека. «Чого хочуть люди? Чого шукають люди? Вони шукають безпеки, і це буде ключовим мотивом головування», - окреслила пріоритети Варшави посол Польщі в ЄС Агнешка Бартол. Вона також анонсувала, що Польща виступить із пропозиціями щодо захисту кордонів Європи, кібербезпеки, боротьби з іноземним втручанням та дезінформацією, а також з ідеями щодо зміцнення оборонної промисловості блоку. Зазначимо, що у 2023-му витрати на оборону в ЄС досягли рекордних €279 млрд. Однак після багатьох років недофінансування оборонної промисловості, для того, щоб закрити прогалини в інвестиціях у нові проекти, на кшталт європейського щита ППО, блоку потрібні додаткові і немалі кошти. І тут Польщі доведеться не лише виступати з тематичними ініціативами, а й активно вмовляти не скупитися на оборонні потреби тих країн Євросоюзу, які завжди були схильні до економії на цьому напрямі.

З урахуванням того, що, як ми вже зазначили вище, на час головування Польщі припаде третя річниця з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, до шорт-листа завдань Варшави потрапляє і підготовка до лютого нового пакету санкцій проти країни-агресора. На відміну від Угорщини, чий прем'єр Орбан послідовно виступав проти санкційної політики щодо путінської Росії, польський прем'єр Дональд Туск завжди ставився до головних антиросійських «яструбів» і найзатятіших прихильників допомоги нашій з вами країні. Відповідно до низки витоків у західні ЗМІ, у Варшаві вже розглядають такі опції, як обмеження свободи пересування російських дипломатів у шенгенській зоні та санкції щодо постачання з РФ алюмінію.

Ще один важливий для євротабору трек - вироблення спільної захисної стратегії у відповідь на ймовірні додаткові мита з боку адміністрації Трампа. Причому європейців лякає навіть анонсоване головним республіканцем підвищення тарифів на весь китайський експорт до Штатів, оскільки торговельна війна двох провідних економік світу неминуче вплине і на торгові справи в ЄС. Найближчими ж місяцями Брюссель має вирішити свою власну двосторонню суперечку зі Сполученими Штатами. У 2018-му, нагадаємо, у свій перший термін Трамп ввів мита на імпорт сталевої та алюмінієвої продукції з ЄС – 25% та 10% відповідно. У відповідь ЄС ініціював «ребалансуючі» тарифи на ввезення різних товарів із США. Вже за Джо Байдена сторони домовилися взаємно призупинити дію цих заходів до пошуку взаємоприйнятного рішення, продовживши дію такого припинення до 31 березня 2025 року. Таким чином, саме на офіційну Варшаву ляже тягар домовлятися зі старим-новим президентом США про те, що робити після закінчення терміну торговельного перемир'я.

Прагнучи морально підтримати Україну в її протистоянні з путінською Росією, зокрема, санкціями, Варшава повинна буде вирішити і ще одне дуже педантичне питання, пов'язане зі сприянням Києву. Як відомо, після початку повномасштабної війни наша країна з вами отримала право на безмитне ввезення своїх товарів до ЄС. В результаті порівняно недорога українська сільгосппродукція затопила ринки країн ЄС, спровокувавши масові протести місцевих фермерів, включаючи польських. На початку червня, якраз до фінішу польського головування в ЄС, термін таких спеціальних торгових заходів Євросоюзу щодо України спливає. Таким чином, саме владі сусідньої Польщі доведеться шукати баланс між прагненням не підвести Україну і власними економічними, а також політичними інтересами. Чому політичними? Тому що, як зазначалося вище, у 2025-му на Польщу чекають президентські вибори, а це означає, що сусідню країну апріорі труситимуть агітаційно-маніпуляційні «танці», в яких першу скрипку гратимуть суспільні настрої та очікування. До речі, про них. Понад половина громадян Польщі вперше з початку путінської «спецоперації» підтримали думку, що війна в Україні має бути закінчена, навіть якщо їй доведеться відмовитися від частини своєї території чи незалежності. Про це свідчить оприлюднене у вівторок, 17 грудня опитування польського Центру дослідження громадської думки (CBOS).

Такої думки зараз дотримуються 55% респондентів, тоді як у вересні 2024 року її підтримали 39% опитаних, а у квітні 2022 року – 26%. Лише 31% поляків вважають, що Україні слід продовжувати боротьбу без жодних поступок Росії (у вересні 2024-го таких було 46%, у квітні 2022-го – 59%). Як зазначають у CBOS, на різних етапах повномасштабної війни серед поляків завжди переважало переконання, що українці (за підтримки Заходу) мають продовжувати боротьбу і не йти на жодні поступки країні-агресору. Однак, як наголошується у дослідженні, цей відсоток неухильно знижується з початку другого року повномасштабної війни в Україні, а за останні три місяці впав ще на десяток процентних пунктів.

Водночас, свіжі соцопитування українців демонструють, що після майже трьох років повномасштабного вторгнення Росії переважна більшість наших з вами співвітчизників (58% згідно з дослідженням КМІСу) вважає неприпустимими будь-які територіальні поступки країні-агресору.

Читайте також: Зеленський просив у США ліцензії на виробництво Patriot

Читайте також: «Розмова нечесна»: Зеленський прокоментував зниження мобілізаційного віку