Червоний, чорний, білий: що символізує колір на пасхальних писанках

Одним з атрибутів перемоги життя над смертю, символом весняного пробудження природи і духовного воскресіння після довгої зими є великодня писанка.

Поряд з християнським звичаєм в слов'янській культурі велике значення надавали міфу про Вирій.

Вирій по-українськи означає "шлях, по якому повертаються додому птахи". У слов'ян Вирієм називався рай, а Чумацький шлях - був втіленням зоряної дороги, по якій "душі-птахи летіли на батьківщину". Згідно з міфом, врятовані людьми під час зимових холодів птиці, повертаючись з вирію, приносили своїм благодійникам писанки.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

По початку писанки виглядали як звичайні фарбовані курячі яйця: їх фарбували без візерунків, найчастіше в червоний колір, так як за найдавнішим похоронним культом, тих, що пішли в інший світ, посипали охрою. Сьогодні їх називають крашанками. Відомі народні казки "Курочка-Ряба", "Яйце-райце" теж оповідають про цю духовну основу світогляду слов'ян.

За християнською традицією перед Воскресінням писали писанки чистим бджолиним воском. У готові фарби додавали кілька крапель "благовіщенської", "стрітенської", "купальської" та "водохресної" води. Раніше жовту фарбу добували з кори яблуні, чорну - з кори вільхи і чорної мальви. Червону отримували із суміші лушпиння цибулі, вільхової тирси, дубової кори т деяких квітів. Зелену отримували з озимих, омели та барвінку. Бронзову - з гречки, цибулиння, дубової та вільховою кори; фіолетову з пролісків, рясту та інших весняних квітів. Розписану воском писанку опускали в фарбу і вже з орнаментом відкладали до Чистого четверга, в який і друкували воском візерунки.

Кожен колір у великодній писанці має значення:
 

Червоний - присвячений Сонцю і виражав радість життя, а для молодих - любов і надію на створення сім'ї.
Жовтий - місяць і зірки, а в господарстві означав урожай.
Синій - призначався небу, повітрю, а також здоров'ю;
Зелений - весні, воскресінню природи, що було ознакою багатства рослинного і тваринного світу;
Бронзовий - родючість землі, багаті дари Матері-Землі;
Чорний з білим - пошану до душ померлих, подяка їм за заступництво від усього недоброго.

Найпоширеніші писанки були з малюнками і візерунками Дерева Життя. Трикутник символізував - воду, повітря і вогонь, а ще батька, матір і дитину.

Писанка з 40 трикутниками була пов'язана з числом три. Кожен клин-трикутник мав свій сенс і був присвячений життю - сонцю, місяцю, зіркам воді, повітрю, хліборобству, посіву зерен, проростанню зерна, дозріванню хлібів, збору врожаю, молотьбі, саду, пасіці, приплоду худоби. Далі трикутники присвячувалися внутрішньому колу - сім'ї і символізували народження, добро, щастя, весілля.

Пташина писанка зображувалася часто з пташиним оком, крилом, пір'їнкою, гребінцем, голівкою і символізувала прихід весни і була оберегом від усього недоброго.

За народними віруваннями, зображений на писанці півень відводив від будинку грім і блискавку.

Зображення колосся на писанці віщувало високі врожаї.

"Бджоли" - умилоствлення душ предків.

Писанка- "сонце" - вважається найдавнішою, символом сонця були кінь, олень, бик. Стилістика такої писанки включала триніг, свастики, промені, восьмипроменеві зірки.

Писанка - "ворота" - на ній зображувався кленово-калиново-вербний міст, по якому з Вирію приходять новонароджені душі і йдуть в Вирій душі дідів-батьків.

Раніше Lenta.UA писала про головні свята зими - від зимового сонцестояння до Різдва.

За матеріалами книги Валерія Войтовича "Міфи та легенди давньої України", 2005

Фото: bzns