Час Дональда: як Трамп увійшов в історію та чи не вляпається він в неї

Обраний президент США Дональд Трамп у соцмережі Truth Social у вівторок, 7 січня, висловив думку, що глава Білого дому Джо Байден, що йде, ускладнює процес передачі влади і робить для цього «все можливе». Прикладом Дональд Трамп навів рішення адміністрації, що йде у сфері екології та нафтовидобутку, згадавши «небачені раніше судові розгляди і дорогі, безглузді укази».

У Байдена оперативно відкинули ці звинувачення, нагадавши при цьому, що Трамп у 2021-му не зміг забезпечити мирний політичний транзит. При цьому спікер Білого дому Карін Жан-П'єр сказала, що більшість американців проголосували за Трампа і відзначила повагу Джо Байдена до такого волевиявлення. «Не коментуватиму все, що говорить обраний президент, проте чинний президент прийме пана Трампа в Білому домі вранці 20 січня, а потім відвідає церемонію його вступу на посаду», - підсумувала вона.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Нагадаємо, що 6 січня 2021-го, після перемоги Джо Байдена на виборах 2020 року, прихильники Трампа увірвалися до будівлі Конгресу та спробували завадити затвердженню підсумків виборів. Ну, а якщо говорити про останні вибори, то 2024 рік став для США історичним. У всякому разі, саме так його називали чи не всі дійові особи американської політики.

Джо Байден, якому на той момент виповнилося 81, відсвяткував новий 2024 рік у статусі фактично безальтернативного кандидата в президенти США від Демократичної партії і був сповнений рішучості відпрацювати другий термін, залишившись в Овальному кабінеті аж до 20 січня 2029 року. Головний демократ систематично закликав громадськість дозволити йому доробити роботу. Громадськість тим часом від планів господаря Білого дому була не в захваті. Як показували соцопитування, рядові американці були вкрай стурбовані похилим віком Байдена. Це – з одного боку. З іншого – зовнішньополітичне тло залишало бажати кращого. Зокрема, якщо говорити про російсько-українську війну, то тут Вашингтон, прикриваючись словом «ескалація», надавав Києву, як зазначають багато експертів, допомогу чайною ложечкою, тоді як потрібні були черпаки.

Тим часом Джо Байден без альтернативних кандидатів йшов через праймеріз Демократичної партії переможним маршем і міг не витрачати час на первинні вибори, відразу зосереджуючись на боротьбі з майбутнім республіканським кандидатом в особі Трампа.

Слід зазначити, що, не забувши образи через поразку 2020-го, 78-річний Трамп вів проти Байдена вкрай агресивну кампанію: погрожував у разі перемоги перевернути чи не кожен аспект внутрішньої та зовнішньої політики США, лаяв опонента лайливими словами, а також зневажливо відгукувався про стан його здоров'я та вік. Джо Байден, втім, теж за словом у кишеню не ліз, намагаючись переконати громадськість, що його конкурент – потенційний карний злочинець, женоненависник, расист, та й загалом – найнебезпечніший політперсонаж для американської демократії за всю історію її існування.

Однак навіть той факт, що наприкінці травня Дональда Трампа визнали винним у кримінальному злочині манхеттенським журі присяжних, тим самим ставши першим в історії США президентом (колишнім чи чинним) зі статусом «засудженого злочинця» не допоміг Байдену піднятися вгору за рейтинговою шкалою. Ну а кульмінацією вкрай невдалого походу Джо Байдена за другим терміном стали дебати з Дональдом Трампом 27 червня, на яких демократ об'єктивно, м'яко кажучи, провалився. У результаті в Демпартії почали у пожежному режимі вимагати від президента вийти з перегонів і дати комусь іншому поборотися за ключі від Овального кабінету. Байден, тим часом, не поспішав із рішенням.

Однак 13 липня сталася подія, після якої переважна більшість експертів зробила висновок, що шанси чинного президента США на перемогу остаточно поховані. Того дня, нагадаємо, у місті Батлер (штат Пенсільванія) на Дональда Трампа під час мітингу було скоєно замах: випущена стрілком куля зачепила вухо головного республіканця, який опинився буквально за міліметри від загибелі. Фотографії закривавленого Трампа, що скидає стиснуту в кулаку руку і кричить «Боротися, боротися, боротися!», облетіли тоді весь світ.

Вже 21 липня Джо Байден оголосив про вихід із гонки і запропонував призначити кандидатом замість себе чинного віце-президента Камалу Гарріс. У цей момент кампанія, здавалося, буквально перекинулася з ніг на голову. Рейтинги пані Гарріс пішли вгору, і дуже скоро вона вже випереджала Трампа в загальнонаціональному масштабі, а також почала вириватися вперед у штатах, що вагаються. З кращого боку Камала Гарріс показала себе і на дебатах із Дональдом Трампом 10 вересня, за підсумками яких глядачі присудили демократці впевнену перемогу. Однак, як згодом з'ясувалося, той день був вершиною її електорального тріумфу. Чим ближче були вибори, тим гіршим ставало становище Камали Гарріс. До того ж, 15 вересня стався другий замах на Дональда Трампа – убити екс-президента спробував 58-річний Раян Уеслі Раут, який причаївся в кущах поряд з гольф-клубом республіканця у Флориді. Безумовно, спроба вбити пана Трампа «на біс» поступалася інциденту в Пенсільванії, але все одно була максимально розкручена штабом республіканця.

До виборчого фінішу 5 листопада кандидати, як показувала соціологія, підійшли із практично рівними шансами на перемогу. Однак до ранку 6 листопада стало зрозуміло, що екс-президент не просто виграє вибори, а й перемагає у всіх семи штатах, що коливаються, набирає історично високу для кандидата від республіканців кількість голосів в абсолютних цифрах, а також стає першим представником своєї партії з 2004 року, тим, хто виграв не лише за голосами колегії вибірників, а й з погляду загальнонаціонального голосування.

Таким чином, Дональд Трамп увійшов в історію як другий президент США, який повернувся до Білого дому через чотири роки після поразки на виборах. До нього це вдавалося лише демократу Гроверу Клівленду 1892-го. Крім цього, республіканець стане найстарішим на момент інавгурації лідером США в історії, відібравши це звання у Джо Байдена.

Як би там не було, тепер США та весь світ завмерли в очікуванні 20 січня, коли колишній президент знову на найближчі чотири роки стане господарем Білого дому. При цьому ніхто досі не знає, якими будуть зміни американської політики, оскільки пан Трамп вже здобув славу непередбачуваного політика і явно не має наміру руйнувати цей образ.

До президентських виборів США багато західних аналітиків били на сполох: мовляв, з поверненням Трампа до Овального кабінету Україна може втратити допомогу, і в результаті змушена буде йти на переговори на умовах країни-агресора. Тим часом після перемоги на виборах Трамп уже двічі бачився із Зеленським і більше не називає кремлівського диктатора своїм «великим другом». Ще до календарного наступу 2025-го Трамп провів десятки дзвінків та зустрічей із західними лідерами, центральною темою обговорення яких була саме російсько-українська війна.

«Новообраний президент США, схоже, сам собі створив пастку, фокусуючись не на ключових внутрішньополітичних планах, а на швидкому завершенні російсько-української війни, рецепт якої ніхто на світі не знає. Звичайно, ще можна відкрутити все назад, пояснюючи пріоритети перших тижнів після інавгурації запитом з боку виборців (яких традиційно внутрішня політика цікавить набагато більше за зовнішню). Інакше є лише один шлях - глибокі та всеосяжні переговори з Китаєм, на яких Китаю потрібно пообіцяти чимало, щоб він погодився сильно натиснути на Путіна. Китай поки що сидить тихо і потирає руки в очікуванні великих виграшів. Якщо ж китайські вимоги виявляться занадто великими, доведеться тиснути на Путіна в умовах, коли Китай його підтримуватиме (бо не захоче відмовлятися від виграшів). Втім, Трамп завжди має можливість припинити переговори, оголосивши винними Росію, Україну чи Європу, або всіх трьох одночасно. Щоправда, незрозуміло, хто тоді найкрутіший переговорник у світі?», - зазначає викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар.

До речі, якщо говорити про переговорний кейс, то слід зазначити, що у вівторок, 7 січня, стало відомо, що представник Трампа Україною Кіт Келлог відклав поїздку до Києва, яка мала відбутися на початку січня. Про це із посиланням на джерела пише Reuters. Очікується, що пан Келлог вирушить в Україну після того, як Трамп вступить на посаду, хоча точну дату поїздки ще не призначено, повідомили джерела агентства. При цьому причину перенесення візиту не вказано.

Дуже показово, що незабаром після того, як про перенесення візиту Келлога стало відомо широкому загалу, сам Трамп заявив, що «може зрозуміти почуття» РФ у зв'язку з тим, що Джо Байден нібито порушив «угоду» про відмову приймати Україну в НАТО. Майбутній американський президент укотре поклав відповідальність на адміністрацію Байдена за початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Говорячи про причини війни, він заявив, що можливість вступу України до НАТО була «значною частиною проблеми для Росії протягом багатьох років». І десь у цей час Байден сказав: Ні, вони (українці – ред.) повинні мати можливість приєднатися до НАТО. Що ж, тоді в Росії дехто з'являється на порозі. І я можу зрозуміти їхні почуття щодо цього питання», - заявив Трамп на прес-конференції у своєму маєтку Мар-а-Лаго. На запитання журналіста пояснити, коли саме США заперечували можливість вступу України до НАТО, обраний президент заявив: "Я вважаю, що це завжди було зрозуміло". Крім цього, пан Трамп заявив, що йому вдасться завершити російсько-українську війну протягом найближчих шести місяців.

«Від «я вірю Путіну» 2019-го до «я розумію відчуття» Росії щодо вступу України до НАТО минуло якихось 5 років. Ні, люди у старшому віці не змінюються. І так, уже не 24 години, щоби завершити війну в Україні. А десь півроку, ну а там і рік…», - іронізує керівник Інституту світової політики Віктор Шлінчак. 

У свою чергу, політолог Олег Постернак робить наступний акцент: «Трамп починає свою піар-гру. І першою публічною жертвою стає перспектива України до НАТО. Фактично, зараз на поверхні виникатимуть теми, які були предметом непрямих контактів українських, американських та російських представників. Називаючи обіцянку Байдена про вступ України до НАТО помилкою, Трамп фактично показує, що готовий пожертвувати першим козирем – українським членством Альянсу. І додає, що розуміє почуття Росії. Те, що тема НАТО для України фактично вже зараз знімається з порядку денного, не дійшовши навіть до обговорення на прямих переговорах з РФ, говорить лише про одне – США готові до «дорослого» торгу і посилають Путіну жирний і щедрий сигнал про необхідність сідати за стіл переговорів».

Читайте також: Зеленський прокоментував слова Маска

Читайте також: Зе-вихід: чому президентські заяви викликали неоднозначну реакцію