Бюджетний «букет» -2022: кому розставляти кишені ширше, а хто змушений тугіше затягнути пояси

Збалансований і реалістичний. Так лаконічно охарактеризував проект державного бюджету на 2022-й прем'єр Шмигаль. При цьому Денис Анатолійович, чий уряд за майже півтора року своєї роботи так і не змогло отримати імунітет від відставки в парламенті, який з тріском провалював пропоновані програми діяльності КМУ, незважаючи на різнопланові виклики, налаштований досить оптимістично.

Зокрема, 45-річний глава Кабінету міністрів, в режимі «бліц» презентуючи вчора проект бюджету, назвав документ, який своїм голосуванням ще повинні «охрестити» нардепи, модернізаційним, що відновлює економіку, а також збільшує «інвестиції в людей, їхній добробут і здоров'я».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Прем'єр і міністри, що представляють фінансово-економічний блок Кабміну на урядовому засіданні про бюджет говорили обтічно, не вникаючи в деталі, в яких, відомо, хто криється...

Однак до вечора середи проект держбюджету був зареєстрований і оприлюднений на сайті Верховної Ради, тому всі попередні доходи і витрати загальноукраїнської скарбниці на наступний рік можна проаналізувати не чекаючи 20 жовтня - законодавчого дедлайну для парламентаріїв в плані голосування за документ в першому читанні.

Незважаючи на серйозні втрати, пов'язані з коронавірусом й іншими, м'яко кажучи, не сприятливими економічному зростанню факторами, проект держбюджету вийшов досить оптимістичним. За прогнозами Мінфіну, в наступному році від платників податків в загальнодержавну скарбницю надійде на 166 млрд грн більше, ніж у нинішньому. При цьому витратять на 103 мільярдів більше, а на різницю зменшать суму, яку треба буде позичити щоб профінансувати всі витрати. Втім, і без цього, у 2022-му офіційний Київ отримає додаткових кредитів на сумму 188 млрд грн.

Важливо відзначити, що поданий Кабінетом міністрів України до парламенту проект бюджету далеко не остаточний. Щонайменше, тому, що до нього ще будуть внесені зміни, пов'язані з прийняттям так званого «антиахметовського» закону, який, відповідно до очікувань Шмигаля і до повинен забезпечити додаткові доходи на суму понад 30 млрд грн.

Якщо говорити в цілому, то розрахунки держбюджету на рік прийдешній грунтуються на впевненості Кабміну у відновленні вітчизняної економіки. Так, наприклад, у макроекономічний прогноз, на якому побудована вся бюджетна матриця, закладено зростання ВВП на 3,8%, експорту - на 6,5%, і імпорту - на 9,2 відсотків. При цьому, зростання дефіциту зовнішньої торгівлі буде «тиснути» на гривню, і вона у 2022-му, як очікують у Шмигаля, опуститься до позначки 28,6-28,7 грн за долар. Це при тому, що на поточний рік закладено курс в 29,1 гривень за «зелений», а фактичний становить 27,58.

Парадоксально, але факт: незважаючи на суцільний оптимізм, в Мінфіні не стали закладати в держбюджет параметри скільки-небудь істотного зростання соціальних стандартів. У грудні мінімальна зарплата має зрости до 6500 грн. Такою вона залишиться і з 1 січня наступного року. Підвищити мінімалку планують аж з жовтня 2022, і то, на «цілих» 200 гривень - до 6700 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб, який в грудні цього року підвищиться до 2481 грн, в наступному році буде рости в липні (до 2600 грн) і грудні до 2684 грн. Середньомісячна зарплата у 2022-му становитиме 15258 грн., А під завісу року зросте до 17 з половиною тисяч гривень.

Судячи з усього, саме від зростання рівня мінімальної і середньої зарплат в Кабміні очікують більшого зростання надходжень до бюджету від податків на доходи. Так, загальні доходи бюджету в наступному році мають зрости на 14,4% - до 1,267 трлн грн. Крім зростання надходжень від податку на доходи фізичних осіб на 24,1% (до 171 млрд грн) на зростання доходів вплине, як очікують в уряді, пожвавлення міжнародної торгівлі та різкий стрибок імпорту. Зокрема, надходження ПДВ з імпортних товарів в Кабміні прогнозують на рівні майже 400 млрд грн - це на 13,2% більше, ніж планується зібрати в нинішньому році.

У зв'язку з тим, в КМУ очікують надходження додаткових «плюшок» в бюджет, при цьому соцстандарти помітно не корелюють, виникає закономірне питання: куди підуть «зайві» мільярди? Предметну відповідь на це питання можна знайти якщо проаналізувати витрати на утримання органів державної влади.

У стартовій редакції проекту держбюджету Кабмін пропонує скоротити витрати на життєдіяльність президентського Офісу до 1,8 мільярдів гривень, що на 14,86% менше, ніж в поточному році. Витрати на Верховну Раду пропонується скоротити на 7,63% - до 2,6 млрд грн. При цьому обділяти себе, уряд не поспішає: заплановані витрати на КМУ можуть вирости на 6,9% - до 2,7 млрд грн.

Крім Кабміну більший, ніж в 2021-му шматок бюджетного пирога в наступному році отримають силові і антикорупційні органи. Наприклад, роботу Офісу генпрокурора в наступному році обійдеться на 17,5% дорожче, ніж в поточному і складе 13,56 млрд грн. На СБУ держвидатки можуть зрости майже на 7% (16,05 млрд грн). На НАБУ пропонується направити додаткові 100 мільйонів (1,080 млрд грн), а от витрати відомства Дениса Монастирського вирішили дещо урізати - правда, чисто символічно. У 2022 році діяльність МВС обійдеться українським платникам податків в 98,23 мільярда гривень (в нинішньому - 98,3 млрд грн).

Державні витрати на оборону, за розрахунками Мінфіну, в 2022 році повинні скласти 5,95% ВВП. Всього на цей сектор планують витратити 319,4 млрд грн, з яких 130,99 дістанеться саме МОУ. Характерно, що крім власне бюджетних витрат на оборону, в загальну суму, Кабмін зарахував і отримання міжнародної допомоги від урядів Франції (12,6 млрд грн), Великобританії (6,7 млрд грн) і США (1,7 мільярдів гривень).

Додаткові мільярди, які надійдуть від міжнародних партнерів, в Кабміні вирішили розподілити переважно на зростання зарплат військовослужбовців, а також будівництво житла учасникам бойових дій в зоні ООС.

Що ж стосується ще однієї життєво важливої галузі - медичної, то в проекті держбюджету-2022 витрати МОЗ виростуть з нинішніх 169,3 мільярдів до 193 млрд грн (ріст - 14,4%). Першими, що не може не радувати, це підвищення повинні відчути на собі безпосередньо медики, оскільки все додаткове фінансування МОЗ у 2022 році спрямують на підвищення середньої зарплати людей в білих халатах - до 22,5 тисяч гривень (збільшення на 56%). При цьому мінімальна зарплата лікарів повинна становити не менше 20 тисяч.

Наступного року уряд планує продовжити антиковідную вакцинацію населення. На ці цілі коштів заклали рівно стільки ж, скільки і в нинішньому році, а саме 2,6 млрд грн.

На освіту з бюджету виділяють 190 млрд грн. Це на 21 мільярдів більше, ніж у цьому році. Як пояснюють в Мінфіні, збільшення фінансування освіти пов'язано насамперед зі зростанням зарплат вчителів і стипендій.

У бюджеті на 2022 уряд не стало передбачати додаткових витрат на забезпечення дистанційної освіти, хоча в цьому році на ці цілі повинні витратити 1 млрд грн. Також в бюджеті на 2022 закладено 100 млн грн на створення «президентського університету», який Володимир Зеленський анонсував навесні. Це при тому, що запуск цього вузу, за розрахунками МОН, має відбутися не раніше осені 2023-го.
Разом з президентським університетом заплановано збільшення витрат на «фонд президента щодо підтримки освіти» - з 200 до 500 млн грн. З цього фонду будуть виплачувати призові переможцям міжнародних олімпіад, а також стипендії студентам, які наберуть високі бали на ЗНО.

200 млрд грн складуть витрати на виплати для 10,8 млн українських пенсіонерів. При цьому бюджет Пенсійного фонду перевищить 531 млрд грн - це традиційно найбільша стаття бюджету. На субсидії і пільги планується витратити понад 40 млрд грн - на 6 мільярдів більше, ніж у поточному році. Додаткові витрати на соціальне забезпечення уряд хоче спрямувати на планову індексацію пенсій, доплати до пенсій військовослужбовцям, а також індексацію компенсаційних виплат пенсіонерам у віці 75-80 років.

Уряд вирішив не шкодувати грошей платників податків на улюблене проектне дітище президента Зеленського - будівництво та ремонт доріг. Загальні витрати «Укравтодору» у 2022 році зростуть на 13,54% і складуть 78,9 мільярдів гривень. Ще 5,5 млрд планується залучити у міжнародних фінансових організацій, а 40 мільярдів державний «Укравтодор» позичить під державні гарантії. При цьому левову частину коштів «Укравтодор» направить на субвенції місцевим бюджетам на реконструкцію і ремонт доріг і вулиць на місцях. Розмір субвенції виросте на 27,8% і складе 23,14 млрд грн.

Наступного року офіційний Київ повинен погасити близько 393,32 мільярдів гривень основної суми державного боргу, а також виплатити 181,4 млрд грн відсотків по ньому, що на 14,3% більше, ніж в 2021-му.

Саме ці витратні статті, на переконання експертів, не тільки не залишають Україні шансів йти вперед і розвиватися, але й на силу дозволяють утримуватися на плаву.

«Вже сьогодні очевидно, що держава зі своїми боргами котиться під укіс. У нас настільки великий держборг, що витрати на його обслуговування складають третину бюджету. А ці гроші нам би, м'яко кажучи, не завадили в оборонній сфері, освіті, науці, культурі, боротьбі з коронавірусом тощо. При цьому дефіцит бюджету у нас постійно зростає за рахунок всіляких «Великих будівництв» та інших подібних проектів, а також з-за роздутих витрат на утримання держапарату. Цю всю непродуктивнц справу необхідно безбожно скорочувати. Це, по-перше. По-друге, нинішня влада повинна робити все, щоб скорочувати дуже високі процентні ставки за якими ми платимо за обслуговування боргів і максимально продовжувати терміни їх погашення», - зазначає в коментарі Lenta.UA екс-міністр економіки Володимир Лановий. Без зменшення дефіциту бюджету за допомогою скорочення явно роздутих витрат, а також без оптимізації процесу виплат за зовнішніми позиками, Україна, переконаний колишній глава Мінекономіки, буде грузнути в нових і нових кредитних боргах.

Ще одним серйозним викликом, на думку пана Ланового, є усталена система координат, в якій існують державні монополії типу «Укрзалізниці»: «Майже половина державних банків у нас існують лише для того, щоб фінансувати численні збиткові держкорпорації. Треба розуміти, що всі, хто прагне потрапити в число керівників державних підприємств, думають виключно про власне збагачення, тому що зарплати там захмарні. І багато в чому через ці нереально високі виплати топ-менеджменту, держмонополії в результаті показують збитки. Це треба давно міняти, а ось як - тема для окремої і досить тривалої розмови», - резюмує Володимир Лановий.

Читайте також: Кличко озвучив розмір бюджету Києва на 2022 рік

Читайте також: Нардепи хочуть збільшити виплати при народженні дитини