Бойко Юрій Анатолійович

Народився 9 жовтня 1958 року в м. Горлівка. 

Освіта 

У 1981 році закінчив Московський хіміко-технологічний інститут ім. Д. Менделєєва за фахом інженер-хімік-технолог. У 2001 році закінчив Рубіжанську філія Східноукраїнського університету як інженер-економіст. 

Сім'я 

Одружений, має трьох синів: Анатолія, Юрія та Миколу, а також трьох доньок: Ярославу, Уляну й Марію. 

Кар'єра 

У 1981-1999 роках пройшов шлях від майстра до директора хімзаводу «Зоря» в Рубіжному. 

1999-2001 - голова правління ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (ЛиНОС) (Лисичанський НПЗ). З червня по серпень 2001 року - генеральний директор ДП «Укрвибухпром». З серпня 2001 по січень 2002 рр. - голова правління ЗАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ). 

З лютого 2002 року по березень 2005 року глава правління НАК «Нафтогаз України». Одночасно обіймав посаду держсекретаря Мінпаливенерги, з червня 2003 року став першим заступником міністра. 

У 2006-2007 роках - міністр палива та енергетики України в уряді Віктора Януковича. 

З 11 березня 2010 року по 24 грудня 2012 року - знову міністр палива й енергетики України. 

З 24 грудня 2012 року по 27 лютого 2014 року - віце-прем'єр-міністр України з питань екології, природних ресурсів, енергетики, вугільної промисловості та промислової політики. 

Політика 

У 2001-2004 роках - член партії «Трудова Україна» Сергія Тігіпка. У 2005 році очолив Республіканську партію України, яка на парламентських виборах у березні 2006 року була в складі опозиційного блоку «Не Так!» і не пройшла. 

З 2007 по 2014 рік - член Партії регіонів, з 2008 року заступник її голови, керівник Київської партоблорганізаціі. 

На парламентських виборах 2007 року обраний народним депутатом за списком Партії регіонів. Обіймав посаду заступника голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Склав депутатські повноваження в березні 2010 року через перехід на роботу в Мінпаливенерго. 

У березні 2014 року був зареєстрований кандидатом у президенти України на дострокових виборах 2014 року, але не переміг. 

У вересні 2014 очолив політсилу «Опозиційний блок» і став першим номером у її виборчому списку. «Оппоблок» пройшов у парламент і сформував свою фракцію у Верховній Раді VIII скликання, яку очолив Бойко. 

9 листопада 2018 року Бойко і партія «За життя» підписали угоду про співпрацю на виборах президента України й парламентських виборах 2019 року під назвою «Опозиційна платформа - За життя». Інші лідери «Оппоблоку» - Вадим Новінський і Борис Колесников - заявили, що угода була «особистою ініцітатівою Бойко» і «Опозиційний блок» не приймав ніяких рішень про співпрацю із «За життя». 17 листопада 2018 року «Опозиційна платформа - За життя» висунула Бойка в якості кандидата на президентських виборах-2019 і Бойко був виключений з «Оппоблоку». 17 січня 2019 Бойко подав документи в ЦВК для реєстрації кандидатом у президенти, але не як кандидат від партії, оскільки вона ще не була зареєстрована, а як самовисуванець.

Скандали 

Юрія Бойка пов'язують зі створенням компанії «РосУкрЕнерго». У 2005 році Міністерство юстиції США провело розслідування, за результатами якого Юрія Бойка назвали одним із власників «РосУкрЕнерго». Нібито в «Нафтогазі» він працював над погашенням газових боргів між Україною, Росією й Таджикистаном за що навіть отримав звання «Герой України». 

У той же час Бойка неодноразово звинувачували в непрозорості схем поставок природного газу з Росії і Середньої Азії, оскільки компанія «РосУкрЕнерго» у 2004 році стала монополістом на газовому ринку України. У ній були російський «Газпром» з 50% акцій і два українці - Іван Фурсін з часткою в 5% і Дмитро Фірташ, якому належало 45%. З останнім Бойка і пов'язували, два бізнесмени навіть стали кумами. Також, за чутками, під час свого шлюборозлучного процесу Фірташ тимчасово довірив Бойко свої активи, щоб їх не втратити. 

У 2005 році Міністерство юстиції США провело розслідування, за результатами якого Юрія Бойка назвали одним із власників «РосУкрЕнерго». 

«РосУкрЕнерго» поставляло газ в Україну аж до 2009 року. За підрахунками, загальні збитки від діяльності «РосУкрЕнерго» становлять $ 38,6 млрд. 

Вишки Бойка - найбільш обговорюваний скандал, пов'язаний із Бойком. У 2011 році під час роботи Бойка в Міненерго України підконтрольний міністерству «Чорноморнафтогаз» придбав бурову платформу сингапурського виробництва не безпосередньо в заводу Keppel, а через посередника - британську фірму Highway Investments Processing - за $ 400 млн, майже у двічі дорожче, ніж у виробника. Друга платформа також була куплена не безпосередньо. Це дало привід ЗМІ запідозрити корупцію в угодах, сам інцидент згадувався в ЗМІ як «вишки Бойка». 

Тільки в липні 2015 року МВС України порушило кримінальну справу, пов'язану зі скандальним тендером на бурові вишки. Також було викрито аферу із закупівлею транспортувальних буксирів. Розмір розкрадання бюджетних коштів оцінили в $ 60 млн. 

Але в грудні 2015 року Росія відвела обидві бурові вишки ближче до окупованого Криму, що можна розцінювати як крадіжку. До того ж на півострові залишилася частина документів на їх купівлю, унаслідок чого справа «затухла». 

Бійка з Ляшком. 4 листопада 2016 року у відповідь на звинувачення з боку Олега Ляшка в тому, що Бойко - «агент Кремля», кілька разів ударив нардепа по обличчю.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Доходи 

Юрію Бойку належать квартира в Рубіжному Луганської області на 37 кв. м і гараж, а також у спільній власності з батьком, дружиною і двома доньками - квартира на 80,7 кв. м там же. У селі Діброва Лиманського району Донецької області - житловий будинок на 30 квадратів із ділянкою на 20 соток. У Гнідині Бориспільського району Київської області - земельна ділянку на 6 соток. 

У дружини Бойко Віри нерухомості більше: квартира в Росії загальною площею 220 квадратів з паркомісцем, у Києві - на 257 кв. м, куплена в червні 2001 року за 444,9 тис. гривень. Але, за даними декларації, вона серйозно знецінилася - до 231,3 тис. гривень. 

У Іванковичах під Києвом - житловий будинок загальною площею 444,8 кв. м., що коштував у червні 2003 року всього лише 181,3 тис. гривень, плюс ділянка на 22 сотки. 

Віра Бойко також володіє 3 ділянками в Гнідині під Києвом - на 6, 24 і 48 соток, у Вишеньках під столицею - ділянкою на 12 соток. Крім того, в оренді - 215 соток. 

Серед цінного майна подружжя Бойків декларують три картини, жіночий кулон і комплект ювелірних виробів. У Юрія Бойка два автомобілі - Mercedes-Benz GL500 2006 року випуску, придбаний у травні 2007 року за 696 тис. гривень, і ВАЗ-2101 1978 року. 

Як депутат Бойко заробив за 2017 рік 248,4 тис. гривень, 252,8 тис. гривень йому виділила Верховна Рада для забезпечення депутатської діяльності. 

Вірі Бойко також належить ТОВ «Столична нерухомість», яка принесла 3,6 млн гривень. Також 1,2 млн гривень вона заробила за суміщенням, 2,1 млн відсотків за депозитами, в тому числі 178,4 тис. з російського банку і 1,7 млн ​​дивідендів від ТОВ «Столична нерухомість». Пенсія склала 83 тис. гривень. 

У Юрія Бойка пенсія скромніше - 27 тис. гривень. На банківських рахунках у нього є 14 тис. доларів і 9 гривень. У його дружини - 10,9 млн гривень, 924,2 тис. доларів і внесок у рублях у розмірі 3,3 млн. Готівкові гроші подружжя - 19,2 тис. доларів, 17,5 тис. євро і 200 тис. гривень, причому частка Юрія Бойка становить 20%. 

Цитати 

Про реформи в освіті й медицині: «Як можна назвати освітньою реформою збільшення навчання в середній школі до 12 років? Від цього не покращиться якість освіти і не з'явиться більше знань через розтягнуту програму навчання на зайві роки. У медицині ми бачимо повний непрофесіоналізм МОЗ, який допустив епідемії кору та грипу. Все це супроводжується тотальним закриттям ФАПів у селах, відсутністю доступних ліків, проваленими програмами вакцинації. Ми скасуємо ці нелюдські реформи, спрямовані на знищення людей і країни». 

Про Гітлера та спікера ВР Парубія: «У країні стався безпрецедентний випадок, коли в ефірі одного з телеканалів спікер парламенту, друга офіційна особа в державі, допустив пряме порушення закону про заборону нацизму, позитивно згадавши керівника Третього рейху». Пізніше цю інформацію віднесли до розряду фейків.