Богомолець Ольга Вадимівна

Освіта 

Народилася 22 березня 1966 року в Києві, в сім'ї потомствених медиків. Мати - Катерина Олегівна Богомолець (2.03.1939 - 20.02.2013), професор кафедри патологічної анатомії Національного медичного університету ім. А. А. Богомольця (Київ), батько - Вадим Акимович Березовський, доктор медицини, професор, завідувач відділу клінічної патофізіології Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України. 

Докторська династія Прочан - одна з найстаріших на Україні, існує з другої половини XIX століття. 

У 1989 році закінчила з відзнакою Київський медичний інститут ім. А. А. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа». З 1989 по 1991 рік проходила клінічну ординатуру в Українському державному інституті удосконалення лікарів. У 1993-1994 роках навчалася в США в Пенсильванському медичному університеті та Інституті дерматопатології Бернарда Акермана. 

У 2001 році закінчила Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (спеціальність - психологія). У 2003 році в Національному медичному університеті ім. А. А. Богомольця отримала ступінь доктора медичних наук за спеціальністю «Шкірні та венеричні хвороби». 

Автор понад 70 наукових праць і 9 патентів на винаходи у сфері лікування шкірних захворювань. 

Сім'я 

Заміжня. Чоловік - Ігор Кирилюк, адвокат. Діти: син Андрій і три дочки - Катерина, Анна і Софія. 

Кар'єра 

У 1989-1991 рр. працювала лікарем-дерматологом в Центральному київському шкірвендиспансері. Наступні два роки була лікарем-консультантом «Регістру» МВС України в зоні Чорнобильської АЕС. 

З 1991 по 1994 рр. - старший науковий співробітник лабораторії радіологічної патології МОЗ. 

У 1994-1998 рр. завідувала відділенням гістопатології Українського регіонального дерматологічного госпіталю. 

У 1997 році заснувала в Києві Клініку лазерної медицини, сьогодні відому як Інститут дерматології та косметології доктора Богомолець. З того часу і до обрання народним депутатом України в жовтні 2014 року було головним лікарем цієї фінансової інституції. 

З 1997 по 2004 рр. - директор спеціалізованої дерматологічної клініки. 

У 2004-2005 рр. була особистим лікарем президента Віктора Ющенка. 

Два роки, з 2006 по 2008 рр., Працювала депутатом Київської міськради, очолювала Комісію з питань охорони здоров'я та соціального захисту Київської міськради. 

З 2007 року - професор кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця; 2008 - професор Одеського державного медичного університету; 2010 року - професор Харківського державного медичного університету. 

У 2009 р організувала Всеукраїнський благодійний Марафон здоров'я з обстеженням дітей-сиріт на предмет виявлення меланоми в 26 найбільших містах України. 

З 2009 по теперішній час - професор Одеського державного медичного університету 

З 2010 по теперішній час - автор і куратор курсу лекцій для лікарів по базовій дерматоонкології і дерматоскопії (Харківський державний медичний університет). 

2012-2014 - Засновниця телемедичних діагностичних проектів «Віртуальний госпіталь» і «Інститут теледерматологіі». 

У грудні 2014 року закінчила курси Української військово-медичної академії Міністерства оборони України «Актуальні питання організації медичного забезпечення військ». 

Політика 

Ольга Богомолець брала активну участь в організації медичного забезпечення київського євромайдану в 2013-2014 роках, була координатором медичної служби. Колегами-медиками визнана моральним лідером «медичної сотні». 

Автор «Медичного довідника Майдану», який вона оголосила з головної сцени Майдану на початку грудня 2013 року і який став «настільною книгою» учасників конфліктів з силовиками. 

27 березня 2014, як самовисуванець подала документи в ЦВК для реєстрації кандидатом в президенти України на позачергових виборах 25 травня (її кандидатуру також підтримала Соціалістична партія України). 

28 березня 2014 в ході кампанії по збору коштів на грошову заставу кандидата в президенти менш ніж через 24 години після початку збору на рахунку було вже 2 500 000 гривень. 

29 березня 2014 року подала документи ЦВК і 1 квітня була зареєстрована, як кандидат. 

У виборах на пост Президента України посіла 8 місце, набравши 1,91%. 

1 вересня 2014 року була призначена радником президента України Петра Порошенка з гуманітарних питань. 

26 жовтня 2014 року на позачергових парламентських виборах обрана народним депутатом України від Блоку Петра Порошенка (№ 3 у списку). 

Автор проектів військово-медичної доктрини України і реформи української системи охорони здоров'я. 

З 4 грудня 2014 року - голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я. 

6 грудня 2018 року оголосила про участь у президентських виборах 2019 року.

Скандали 

У 2013 році розгорівся конфлікт з активістом «ДемАльянсу», журналістом Віктором Топольницьким. Він стверджував, що власниця музею «Замок Радомисль» Ольга Богомолець незаконно захопила берег річки, влаштувала там парк і вимагає з місцевих жителів плату за право на прохід до води. 

Топольницький подав на Богомолець позов до суду, але напередодні судового засідання був жорстоко побитий біля свого будинку. Він стверджував, що це зроблено на замовлення Богомолець. 

Пізніше стало відомо, що в цей же час у Топольницького проходив ще один судовий процес з мером Радомишля Ткачуком. Інтереси відповідачки захищав її чоловік - адвокат Ігор Кирилюк. За словами активістів, нібито, він погрожував дружині Топольницького. 

Богомолець зібрала брифінг, в ході якого заявила про свою непричетність до нападу на журналіста і звинуватила потерпілого у вимаганні грошей. 

5 березня 2014 року в всесвітній мережі з'явився запис телефонної розмови міністра закордонних справ Естонії Урмаса Паета і верховного представника ЄС із закордонних справ Кетрін Ештон. В ході розмови Урмас Пает сказав, що у нього є інформація, що стріляють в мітингувальників і правоохоронців снайпери, найняті з боку нинішньої київської влади. Він додав, що цю гіпотезу йому висловила Ольга Богомолець. Та, в свою чергу, все спростовувала. 

Вимирання українців, масова еміграція лікарів, знищення колективного імунітету, зрив автономізації медустанов, численні фінансові, організаційні та конституційні порушення з боку Міністерства охорони здоров'я. Всі ці звинувачення прозвучали з боку Ольги Богомолець на адресу в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Богомолець також виступила за зняття Супрун з поста. Частина цих заяв експерти VoxCheck визнали маніпуляцією. 

Доходи 

У декларації за 2017-й рік Богомолець вказала, що володіє (повністю або частково) вісьмома квартирами в Києві, кількома будинками і земельними ділянками в різних областях України. 

У власності Богомолець також є історико-культурний комплекс в Житомирській області, колекція ікон і більше ста картин. Кандидат володіє авторськими правами на кілька десятків пісень і патентами в галузі медицини. 

Їздить Богомолець на Mercedes-Benz ML 350 2012 року випуску. 

Сумарний дохід Богомолець та членів її сім'ї становить 8 млн 79 тис. 638 грн. На банківських рахунках Богомолець 430 тис. дол., Трохи більше 292 тис. євро і 63 тис. грн.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Цитати 

Про профпридатність в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун: «Треба розібратися, що стало причиною катастрофи в медицині - професійна непридатність в.о. міністра або свідома урядова політика, адже роботу уряду в частині охорони здоров'я Комітет (з питань охорони здоров'я ВР - ред.) також визнав незадовільною». 

Про зарплати в медичній галузі: «Медичне співтовариство має право на страйк! 

Заробітна плата заступників Міністра охорони здоров'я становить 125-140 тисяч гривень. У той же час, у професора, який викладає в університеті, розмір зарплати - 8000 гривень. У лікаря, який щодня, наприклад, працює з хворими на туберкульоз, - 3-4 тисячі гривень. Також Наказом МОЗ України були скасовані компенсації за шкідливі умови праці для працівників освітньої сфери, викладачів медичних вузів. Йдеться про людей, які працюють з інфекційними хворими пацієнтами і ризикують своїм здоров'ям. 

При цьому високу зарплату своїм працівникам в МОЗ нарахувати не забули. 

Вважаю, що це - звичайне приниження людської і професійної гідності! Профспілки, якщо вони не є кишеньковими, не мають права мовчати».