Битва за кенасу: в столиці загострилася боротьба за культурну спадщину караїмів

Керівництво знаходиться в цій будівлі вже майже сорок років Будинку актора заявляє, що мерія відмовляється продовжувати з ним договір оренди і по суті викидає на вулицю. Тим часом на цю будівлю вже 20 років претендує столична громада караїмів. У свою чергу київські чиновники стверджують, що архітектурний шедевр знаходиться в аварійному стані і потребує невідкладної реконструкції. 

На цьому тижні перед будівлею Київради зібралися представники інтелігенції та громадські працівники в театральних масках і костюмах. Вони вимагали зберегти Будинок актора і не виселяти його з будівлі кенаси. 

«Департамент культури КМДА вирішив, що Будинок актора столиці України не потрібен! - йдеться у відкритому листі активістів з творчого співтовариства. - Прийнято рішення не поновлювати з нами договір оренди на новий термін в зв'язку з реставрацією колишньої караїмської кенаси. Тобто, з квітня 2019 року Будинок актора фактично опиниться на вулиці, а будівлю, яку він орендував протягом 37 років, планується перепрофілювати на комерційний об'єкт». 

За словами директора Будинку актора Вікторії Московенко насправді історія з виселенням Будинку актора триває вже багато років. 

«Департамент культури намагається давно нас виселити під будь-яким приводом. Спочатку нас змушували самих зробити реставрацію цієї будівлі, потім сюди хотіли заселити творчу вітальню імені Козловського, потім Театр на Подолі, потім хасидську громаду. І кожен раз, коли ми укладаємо новий договір оренди, ми буквально боремося за нього за допомогою громадськості», - розповіла Вікторія Московченко кореспонденту Lenta. UA. 

Вікторія Московченко каже, що протягом 37 років колектив Будинку актора самостійно ремонтував і стежив за порядком у будинку. Тому вона категорично не згодна з твердженням влади, що будівля - аварійна і в ній вже небезпечно працювати. 

Директор розповідає, що київська влада не згодна навіть на те, щоб Будинок актора під час реконструкції знаходився в прибудові поруч, їм також не запропонували іншого приміщення, а просто цілеспрямовано вимагають виселитися геть. 

Московченко переконана, що Будинок актора потрібен Києву, оскільки це незалежний і успішний культурний проект, що функціонує без державної підтримки. 

«Щовечора у нас концерти, спектаклі. У нас все в камерному форматі, в форматі класичної та академічної музики. Немає естради, і ніякої попси. До нас приходять цінителі серйозної музики. Також у нас базується кілька театрів, проходять виставки живопису. Ми платимо зарплати, податки, займаємося благодійністю», - каже Вікторія Московченко. 

Слід зазначити, що київський Будинок актора є структурним підрозділом Національної спілки театральних діячів України, який, як виявилося, також претендує на будівлю колишньої кенаси. У заяві організації йдеться, що постановою Кабміну від 1998 року рекомендовано передати приміщення Будинку актора у власність або довічне користування Національній спілці театральних діячів. 

Але, за словами Вікторії Московченко, в 1994-му році спілка театральних діячів відмовився від фінансування своїх підрозділів, яких на той момент було шість. Вона каже, що Будинок актора в буремні 90-ті виживав самостійно, і ні держава, ні союз театральних діячів не допоміг йому ні копійкою. 

Тим часом українська громада караїмів також вимагає від влади повернути їм будівлю кенаси, яку у них забрали в 1922-му році. 

«Ми обурені. Ми написали листи на ім'я Президента, Прем'єра, голови КМДА, Міністра культури, двом головам комітетів парламенту. Ми не просимо, ми вимагаємо повернення культової будівлі, яка нам належала і має належати. Ми сурмимо в усі труби, а у відповідь отримуємо відписки. Ласий шматок у центрі Києва ніхто віддавати не хоче », - заявив в інтерв'ю кореспонденту Lenta. UA глава української громади караїмів Олександр Арабаджи.

Олександр Арабаджи нагадав, що ця будівля була побудована кримськими караїмами, які влаштувалися в Києві в 30-х роках позаминулого століття. 

«Караїми почали тютюнове виробництво, було багато тютюнових фабрик, де випускали цигарки і сигарети великими партіями. Всі ці фабрики знесли. Останню, яка перебувала на площі Перемоги, знесли зовсім недавно. Кенасу також понівечили: вона позбулася купола зі шпилем», - розповів Олександр Арабаджи. 

Він нагадав, що культову будівлю караїмів - кенасу - побудували в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Будівля має охоронний номер і недавно отримало статус архітектурної пам'ятки.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Олександр Арабаджи підкреслив, що для кримських караїмів, що вважаються зникаючим народом, дуже важливо зберегти історичний пам'ятник. Адже в Україні, після окупації Криму, залишилися всього дві такі кенаси - одна в Києві, а друга - в Харкові. За словами Арабаджи, в Харкові кенасу передали караїмській громаді давно, а ось в Києві караїми безуспішно борються за цю будівлю вже 20 років. 

«Київська міськадміністрація під виглядом реставрації хоче перебудувати будівлю, - каже Арабаджи. - Там ззаду будівлі - пагорб, який знаходиться в русі, його навантажувати не можна, інакше кенасу потягне вниз. Там треба робити зміцнення фундаменту. Потрібно рятувати будівлю, робити протиаварійні роботи, тому що пішли тріщини по стінах». 

Глава громади караїмів запевняє, що, якщо кенасу таки передадуть нарешті громаді, Будинок актора вони на вулиці не залишать, а обов'язково дадуть притулок. 

У КМДА запевняють, що на сьогоднішній день стан будівлі дійсно аварійний. Заступник мера столиці Валентин Мондрієвський каже, що ще в березні минулого року експерти визначили, що для подальшої експлуатації будівля не придатна. Тому департамент культури оголосив тендер на розробку проектно-реставраційних робіт. А всі заяви на тему подальшої долі шедевра архітектури заступник Віталія Кличка назвав «аматорськими». 

«Перебудови, надбудови або прибудови, торгового чи офісного центру тут не буде. Кенаса є пам'яткою культурної спадщини, і тут можуть виконуватися тільки реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи», - запевнив чиновник.

Яна Осадча, спеціально для Lenta.UA