Більшість продуктів на ринках є шкідливими для здоров'я підробками - експерти

У минулому році Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів перевірила 829 українських компаній, що займаються роздрібною торгівлею, і встановила, що 52% з них порушують права споживачів.

За даними Держспоживслужби, найпоширеніше порушення - продаж товарів без належної інформації. Далі за популярністю йдуть реалізація продукції, у якій закінчився термін придатності і порушення умов зберігання.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«У реальності порушень значно більше, ніж 52%. Відтоді, як в 2014 р скасували санепідемстанцію, товариство із захисту прав споживачів, порушень - маса. Як з боку торгівлі, так і виробників. Навіщо їм тішити себе дотриманням різних правил і норм, якщо чотири роки їх ніхто не перевіряв», - говорить генеральний директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За його словами, відсутність на упаковці достовірної інформації - дійсно найпоширеніше порушення. І добре там, не пишуть країну походження продукту (особливо якщо це Росія), продаючи контрафактний товар.

Набагато гірше, якщо реалізують фальсифікат. Візьмемо, наприклад, вершкове масло. Згідно із законом, при його виготовленні необхідно використовувати тільки вершкове масло - інакше це вже спред або маргарин. Але виробники часто додають пальмову і кокосову олію, тваринні жири, але на етикетці цього не пишуть. Але, в принципі, покупцеві слід звертати увагу на вартість товару. Не може якісне масло коштувати 18 гривень, пельмені - 35 грн, а ковбаса - 60 грн.

Lenta.UA: Одне з поширених порушень - продаж продукції, особливо м'ясної, з вичерпаним терміном придатності. Але покупці самі охоче купують такий товар в супермаркетах - на нього значні знижки.

- Це дійсно так. Офіційно знижки - якщо термін придатності не закінчився, а тільки добігає кінця. Але можуть, звичайно, і далі продавати. Хто ж продукцію знищувати буде? Тим більше це затратно: її треба списати, скласти купу актів, задокументувати, відвезти на спеціальне підприємство з утилізації харчових продуктів. А просто так її на смітник не викинуть через можливу перевірки: а куди ви м'ясо поділи, чому не списали?

Lenta.UA: На заході прострочені продукти найчастіше виставляють поряд з магазином - кому треба, може взяти безкоштовно. Або встановлюють для таких товарів окремі полиці.

- У нас таке неможливо. Менталітет не той: як це так, віддати безкоштовно? Знову ж таки, якщо покупець один раз візьме щось безкоштовно, він потім в силу цього ж менталітету нічого купувати не стане - навіщо, якщо можна почекати і взяти безкоштовно. Можливо, колись таке і буде, але не за нашого життя.

Lenta.UA: Чи є сенс в перевірках Держспоживслужби? Що може загрожувати підприємствам, в яких були виявлені порушення?

- В принципі, в законі передбачено широкий спектр штрафів. Але потрібно провести ще додаткові перевірки - хто, власне, винен. Порушення можуть статися на стадії виробництва, при транспортуванні, при реалізації товару в магазинах. А може бути і солідарна фінансова відповідальність.

На думку президента Центру експертиз «Тест» Валентина Безрукого, перевірки Держспоживслужби не відображають повну картину щодо порушень прав споживачів.

«Тому що вони не там проводяться, - пояснює експерт. - Все пізнається в порівнянні. Якщо взяти ритейл і базари, то в торгових мережах порушень менше на порядок. На столичних ринках фальсифікат і контрафакт - до 90%. Перевіряли ми якось вершкове масло. З 29 марок тільки 9 виявилися справжнім. Тобто майже 70% продукції, що продається під виглядом вершкового масла - це фальсифікат. А інтернет-магазини? Вивчили 10 марок ікри, з'ясувалося, що 7 з них - взагалі не ікра! Подали куди треба документи, але ніякої реакції на них немає. Держспоживслужба чим тільки цікавим не займається. І аграрні питання, і міжнародне співробітництво ... Їм і так добре, а тут ще перевірки навісили. Звичайно, чиновники підуть в супермаркети - там мороки менше. Тим більше вже майже рік діє закон, за яким розклад планових перевірок розміщується на офіційному сайті і у підприємців є час до них підготуватися. Чому у «МакДональдса» немає проблем? Тому що вони в центрі уваги, кожен крок мало не під збільшувальним склом відстежується. Так і у супермаркетів - вони є, нікуди не дінуться, на відміну від продавця на ринку.

Lenta.UA: А що показують перевірки невеликих магазинчиків?

- Держава - це не абстрактний механізм, а набір конкретних живих чиновників. Якщо у господаря сільського магазину з місцевим чиновником любов та розуміння, то і перевірок він може не боятися. Чим більше магазин, тим чиновник вищого рівня.

Lenta.UA: Тобто, мережеві супермаркети можуть не побоюватися результатів перевірок ще й з цієї причини?

- Так (сміється). Там чиновник, напевно, рівня прем'єр-міністра.

Lenta.UA: На засіданні уряду 6 березня скасували книгу скарг і пропозицій, як пережиток радянського минулого. У Мінекономрозвитку заявили, що зараз ця форма захисту прав споживачів є неефективною. Простіше, мовляв, залишити відгук на сайті підприємства.

- А хто модератор такого сайту? Сам же власник магазину. А книга скарг і пропозицій була хоч якийсь віддушиною. Давайте, як пережиток, і закон про захист прав споживача скасуємо.

Андрій Кузьмін, Lenta.UA

Заставочне фото: УНІАН