Байден виступить зі зверненням через напад Путіна на Україну

У четвер, 24 лютого, о 19:30 за Києвом президент США Джо Байден звернеться до нації щодо нового акту російської агресії проти України. Про це йдеться в офіційному графіку президента, поширеному Білим домом, повідомляє українське інформаційне агентство "Укрінформ".

«Президент виступить із зауваженнями щодо непровокованого та невиправданого нападу Росії на Україну», - йдеться у графіку президента.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Пряме включення Байдена заплановано на 12:30 за Вашингтоном (19:30 за Києвом) зі Східної кімнати Білого дому.

Вранці четверга, 25 лютого, президент взяв участь у віртуальній зустрічі з лідерами G7 «для обговорення поточної ситуації, пов'язаної з Росією та Україною», а також пріоритетів Німеччини щодо її головування у G7 цього року. Глава Білого дому перед зверненням також отримає оновлену інформацію щодо розвитку подій.

Нагадаємо, 12 січня 2022 року директор ЦРУ Білл Бернс таємно літав в Україну та зустрічався з президентом Володимиром Зеленським.

Раніше повідомлялося, що глава ЦРУ Білл Бернс відвідав із офіційним візитом Росію 31 жовтня-1 листопада 2021 року. У Москві він зустрівся з секретарем Ради безпеки Росії Миколою Патрушевим та головою Служби зовнішньої розвідки Сергієм Наришкіним .

Вторгнення Росії до України

Нагадаємо, 24 лютого президент України Володимир Зеленський оголосив про воєнний стан в Україні.

Раніше президент РФ Володимир Путін оголосив, що починає спецоперацію в Україні та вводить російські війська на Донбас. Це сталося після того, як ватажки, так званих "ДНР" та "ЛНР" звернулися до Путіна за військовою допомогою для захоплення територій Донецької та Луганської областей станом на 11 травня 2014 року.

24 лютого о 05:00 у межах Луганської, Сумської, Харківської, Чернігівської та Житомирської областей на прикордонні підрозділи, прикордонні наряди та пункти пропуску ведуться атаки супротивника із застосуванням артилерії, важкої техніки та стрілецької зброї. Під вогнем також опинилися аеродроми та військова інфраструктура на заході та півночі країни.

Історія збройного конфлікту 2014-2022. Довідка Lenta.UA :

• 21 листопада 2013 року в Україні через відмову тодішньої української влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС розпочався Євромайдан, який закінчився наприкінці лютого 2014 року втечею президента Віктора Януковича та його оточення.
• 1 березня 2014 року Путін ввів війська Росії в Автономну Республіку Крим.
• 16 березня 2014 року відбувся сепаратистський референдум про "приєднання Криму" до Росії
• 18 березня 2014 року Росія анексувала АРК.
• У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції проти РФ через Крим, які продовжуються кожні півроку.
• Збройний конфлікт на Донбасі триває із квітня 2014 року після російської окупації Криму. Україна та Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть бути хіба що російські «добровольці».
• За даними ООН на липень 2021 року , внаслідок війни на Донбасі загинули 42 500-44 500 людей.
• Конфліктуючі сторони двічі укладали мирні угоди Мінськ-1 (5 вересня 2014 року) та Мінськ-2 (12 лютого 2015 року). З того часу найбільша гаряча фаза конфлікту завершилася, проте війна перейшла при цьому в розряд хронічних гібридних конфліктів низької інтенсивності (LIC - low intensity conflicts) з періодичними загостреннями та неминучими втратами як з обох боків, так і серед цивільного населення.
• 17 квітня 2014 року в Женеві відбулися переговори держсекретаря США Джона Керрі , єврокомісара Кетрін Ештон, в.о. глави МЗС України Андрія Дещиці та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. За їхніми підсумками було зроблено спільну заяву. У ньому сторони домовилися провести деескалацію конфліктної ситуації на сході України. Комплекс заходів включав роззброєння НЗФ, амністію учасникам протестів, окрім військових злочинів, участь СММ ОБСЄ, здійснення широкого загальнонаціонального діалогу, який враховуватиме інтереси всіх регіонів та політичних сил України.
• 7 квітня 2014 року – за десять днів до зустрічі у Женеві – Олександр Турчинов, який виконував обов'язки президента України з 22 лютого, ухвалив рішення про початок АТО у східних областях. Для цього він заявив про залучення армії.
• 11 травня 2014 року на території Донецької та Луганської областей відбулися сепаратистські "референдуми" щодо проголошення незалежності "Л/ДНР".
• 6 червня 2014 року з нагоди 70-ї річниці висадки союзників (1944) у Шато-де-Бенувіль у Нормандії (Франція) відбулася перша зустріч у «нормандському форматі». У переговорах взяли участь глави чотирьох держав – України, Німеччини, Франції та Росії – Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Володимир Путін.
• 17 липня 2014 року пасажирський Boeing-777 "Малайзійських авіаліній", який виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий на тимчасово окупованій частині Донецької області. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули. Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу "Бук", що належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО російських збройних сил, дислокованій у Курську. 19 червня 2019 року було названо чотирьох обвинувачених.
• 5 вересня 2014 року під егідою тристоронньої комісії Україна-ОБСЄ-Росія у Мінську в будівлі «Президент-готелю» було підписано перші Мінські угоди про перемир'я на сході України. Їх підписали з боку України - колишній президент Леонід Кучма , який мав мандат від керівництва країни, з боку ОБСЄ - швейцарський дипломат Хайді Тальявіні , з боку "ЛНР" та "ДНР" - їх голови Ігор Плотницький та Олександр Захарченко .

Читайте також: Зеленський запропонував Папу Римського у посередники для переговорів із Путіним

• 19 вересня 2014 року був підписаний меморандум, який передбачає закріплення домовленостей про двостороннє припинення застосування зброї: відведення важкого озброєння (калібром понад 100 мм) на 15 км від лінії зіткнення сторін станом на дату підписання меморандуму та формування тим самим зони безпеки, заборони на польоти бойової авіації та БПЛА та на встановлення мінно-вибухових загороджень у цій зоні безпеки.
• 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини були підписані другі Мінські угоди ("Мінськ-2"). Документ передбачав припинення вогню, відведення військ, статус Донбасу та відновлення контролю української армії над кордоном із Росією.
• 2 жовтня 2015 року колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр запропонував порядок набуття чинності законом про надання ОРДО та ОРЛО особливого статусу.
• 9 грудня 2019 року в Парижі відбулися переговори "нормандської четвірки". За підсумками Паризького саміту було випущено комюніке, у якому стверджувалося, що Мінські домовленості продовжують служити основою «нормандського формату», держави-учасниці якого віддані їхній повній імплементації.

Нагадаємо, колишній президент США Дональд Трамп заявив, що у його каденцію такої ескалації, яка сталася навколо України, не було б.

Фото : Укрінформ

Читайте також: США та Китай обговорили ситуацію навколо України у зв'язку із визнанням «Л/ДНР»

Читайте також: МЗС Китаю прокоментувало ескалацію навколо України