Байден пішов, питання залишилися: до чого призведе відмова президента США від боротьби за переобрання

У неділю, 21 липня, президент США Джо Байден після численних закликів однопартійців, які посилювалися з кожним днем, таки вибув із передвиборчого марафону. Наразі нинішній господар Білого дому перебував у своїй резиденції у Делавері на карантині через COVID-19.

Показово, що останніми днями все більше впливових однопартійців та донорів намагалися переконати Байдена у необхідності відмовитися від планів на переобрання. Останні тиснули на нього не лише словом, а й доларом, зокрема заморозивши $90 млн підтримки. Як повідомляє Bloomberg, віце-президенту Камалі Гарріс минулої суботи навіть довелося брати участь у телефонній розмові зі спонсорами, яких вона намагалася переконати, що зупиняти підтримку їх з Джо Байденом кампанії в жодному разі не можна.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

До останнього представники Адміністрації Байдена, а також спікери його виборчого штабу заявляли, що до понеділка він одужає та відновить передвиборчі мітинги. Однак у неділю по обіді (близько 21:00 за Києвом) Джо Байден заявив наступне: «Для мене було найбільшою честю в житті бути вашим президентом. І хоча я мав намір домагатися переобрання, я вважаю, що в інтересах моєї партії і країни, щоб я взяв самовідвід і зосередився виключно на виконанні своїх обов'язків президента на частину мого терміну».

Той факт, що Джо Байден одразу не дав карт-бланш своєму віце-президенту Камалі Гарріс, яка розглядалася як найвірогідніший кандидат на його місце, призвело до припущень, що він виступає за вільні вибори на з'їзді демократів, який відбудеться з 19 по 22 серпня. Однак через годину президент США розвіяв ці припущення, випустивши слідом іншу посаду в соцмережі Х про те, що саме пані Гарріс – його однозначний фаворит: «Сьогодні я хочу висловити свою повну підтримку та схвалення кандидатури Камали від нашої партії цього року. Демократи, настав час об'єднатися та перемогти Трампа. Давайте зробимо це!".

Незабаром після цього Камала Гарріс заявила наступне: «Від імені американського народу я дякую Джо Байдену за його видатне лідерство на посаді президента Сполучених Штатів та за десятиліття служіння нашій країні. Для мене велика честь отримати підтримку президента, і я маю намір заслужити та виграти цю номінацію. До дня виборів нам залишилися 107 днів. Разом ми боротимемося. І разом ми переможемо».

Тим часом чільні демократи, які ще вчора наполягали на тому, щоб Джо Байден відмовився від балотування, розсипалися в компліментах 46-му президенту.

«Джо Байден був не лише великим президентом і великим лідером законодавчої влади, а й справді дивовижною людиною. Його рішення, звісно, було непростим, але він знову поставив свою країну, свою партію та наше майбутнє на перше місце», - заявив лідер демократів у Сенаті Чак Шумер. Зі схожими заявами виступили екс-президенти Барак Обама та Білл Клінтон, а також екс-держсекретар Гілларі Клінтон.

Тим часом, не всі колеги з партійного цеху підтримали пана Байдена щодо вибору Камали Гарріс як його заміну. Наприклад, Барак Обама та його дружина Мішель фактично закликали до вільних виборів. Пізніше про це заявила і низка демократів-конгресменів.

Слід зазначити, що на початку першого терміну Джо Байдена мало що передбачало саме такий результат. Його популярність перебувала на рівні понад 50%, проте швидко і різко впала після скандального виведення американських військ з Афганістану влітку 2021 року. Дещо пізніше рейтинги Байдена знову поповзли вниз через інфляцію та подорожчання палива в 2022 році, а також катастрофічну ситуацію з напливом біженців на кордоні з Мексикою.

Утім, найгострішим і, схоже, фатальним стало питання про те, чи не надто старий президент для нового терміну. Згідно з лютневим опитуванням ABC/IPSOS, майже 90% виборців вважали, що Джо Байден не здатен керувати країною ще чотири роки. Однак для лідерів Демпартії це стало очевидним лише після перших дебатів Байдена проти Трампа 27 червня. Очікування демократів, що президент зможе розвіяти їхні побоювання після липневого саміту НАТО, також не виправдалися. Під час ювілейного саміту Альянсу глава Білого дому зробив, мабуть, найнезграбніші обмовки, назвавши Камалу Харріс «Трампом», а президента Володимира Зеленського – «Путіним».

Оприлюднене рішення не означає, що Джо Байден залишає посаду президента, поспішили заявити у Білому домі. Однак республіканці стверджують: якщо політик не спроможний переобиратися, то й країною не повинен керувати. Зокрема, спікер Палати представників Майк Джонсон закликав президента негайно піти у відставку. Схоже, республіканці максимально крутитимуть цю платівку. До речі, Трамп вже, по суті, повторив цей наратив, принагідно додавши, що перемогти Камалу Харріс йому буде ще легше.

«Рішення Байдена про вихід із гонки дозволить демократам вийти з фази невизначеності та розгубленості, в якій ця політична сила виявилася після невдалих для Байдена дебатів із Трампом, а також після замаху на Трампа. Невдалий замах на Трампа, і те, як Трамп бравурно вийшов із цієї ситуації, остаточно зламав усю виборчу стратегію Демократичної партії. Нині у відносно схожій ситуації опиняються республіканці. Їхня виборча стратегія була уточнена на протистоянні з Байденом і використанні його слабкостей. А тепер їм доведеться капітально переробляти драматургію та зміст своєї виборчої кампанії з огляду на особливості нового кандидата від Демократичної партії», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

«З високою ймовірністю з’їзд Демократичної партії підтримає кандидатуру віце-президента. Наскільки сильним кандидатом буде Камала Гарріс, ми побачимо під час виборчої кампанії. Але вже сам факт висування такої кандидатури створює цікавий і яскравий контраст – жінка з ліберальними поглядами та афроамериканським та азіатським корінням проти білого чоловіка з агресивно консервативними поглядами. Цей контраст може також надати додаткові політтехнологічні ресурси для Демократичної партії», - підсумовує експерт, додаючи, що у виборчій кампанії в США знову з'являється цікава та гостра інтрига, і це головне.

У свою чергу, політолог Олег Постернак робить гендерний акцент: «За 250 років існування США американці лише раз обрали собі темношкірого президента – Барака Обаму – і жодного разу жінку. Камала Харріс має здійснити електоральне диво. Теоретично воно можливе за високої явки молодих виборців, жінок та афроамериканців, підтримки незалежних виборців у хиткіх штатах, а також потужної роботи технологів та консультантів. Балотування 59-річної Камали та її опонування Трампу означає, що демократи роблять ставку на глибоке електоральне розмежування на ціннісному рівні, яке потрібно буде довести до колосальної напруги».

Ну, а поки в таборі демократів закипають кандидатські пристрасті, у стані республіканців все стабільно. Минулої суботи, 20 липня, кандидат від цієї політсили Дональд Трамп провів перший після замаху передвиборчий мітинг. Виступаючи у Мічигані, він заявив, що завершить російсько-українську війну до інавгурації.

«Ще до того, як я займу Овальний кабінет, невдовзі після того, як ми виграємо вибори, я врегулюю цю жахливу війну між Росією та Україною. І я єдиний, хто може зробити таку заяву: я зможу запобігти Третій світовій війні», - сказав Трамп, додавши, що «відновить за допомогою сили штуку, яку називають миром».

З одного боку, щось подібне опальний республіканець заявляв і раніше. З іншого боку – за останні дні сталося кілька подій, які змушують уважніше придивитися до таких сигналів через океан.

Так, 19 липня Трампу зателефонував Зеленський. У минулі роки їх пов'язували непрості стосунки. Тим не менш, розмовою обоє, схоже, залишилися задоволені. Дональд Трамп назвав розмову «дуже гарною». «Обидві сторони (Росія та Україна – ред.) зможуть зібратися разом і домовитися про угоду, яка покладе край насильству і прокладе шлях до процвітання», - підбив підсумки розмови кандидат у президенти США.

Нинішній гарант української Конституції, у свою чергу, заявив, що домовився з паном Трампом про особисту зустріч, на якій вони обговорять, «які кроки можуть зробити мир справедливим і по-справжньому міцним». Примітно, що перед дзвінком Трампу в інтерв'ю ВВС Зе допустив завершення гарячої стадії війни до кінця 2024 року.

Тим часом у неминучість повернення Дональда Трампа до Білого дому повірив екс-прем'єр Великобританії Борис Джонсон – послідовний прихильник допомоги нашій з вами країні. До речі, у політкулуарах подейкують, що саме він «пробивав» тему, щоб Трамп переговорив із Зеленським по телефону.

17 липня, тобто, за два дні до віртуального контакту Зеленського та Трампа «Джонсонюк» зустрівся з останнім, а потім опублікував колонку у британському виданні The Daily Mail, у якій, на відміну від більшості європейських політиків, які сприймають екс-президента США як загрозу позиціям Києва назвав республіканця людиною, «здатною врятувати Україну, принести мир і зупинити згубне поширення конфлікту».

На переконання Бориса Джонсона, Дональд Трамп міг би зняти обмеження для ЗСУ щодо використання американської зброї, а потім запропонувати угоду, яка матиме на увазі відхід Росії на позиції до 24 лютого 2022 року та відмову Києва від мети щодо повернення контролю над кордонами 1991 року.

Навесні обговорювати путінську «спецоперацію» до Трампу у Флориду приїжджав інший колишній прем'єр Великобританії, який тоді перебував у статусі глави МЗС, Девід Кемерон. Трохи згодом з екс-главою Білого дому розмовляв і президент Польщі Анджей Дуда. Обидва політики за підсумками рандеву запевняли, що у разі перемоги на виборах Дональд Трамп не покине Україну.

Пан Трамп справді не раз публічно заявляв про важливість виживання нашої з вами країни в розв'язаній РФ війні, а на недавніх дебатах з Джо Байденом відкидав можливість територіальних поступок Росії в обмін на мирне врегулювання.

Тим часом, і в США, і в Європі багато хто вважає, що не варто надто довіряти словам екс-господаря Овального кабінету. Його колишня радниця з РФ та Євразії Фіона Хілл, наприклад, в одному з інтерв'ю розповідала, що, будучи президентом, Дональд Трамп «навіть не міг укласти в голові той факт, що Україна – це незалежна держава». А буквально нещодавно газета The Washington Post з посиланням на джерела повідомляла, що план Трампа щодо врегулювання полягає, серед іншого, у тиску на Україну щодо територіальних поступок як компромісного фундаменту для укладання мирної угоди з країною-агресором.