Автострахування під час війни: чи вдасться МТСБУ забезпечити стабільність ринку

В умовах війни, коли російськими окупантами були знищені під корінь цілі галузі бізнесу, є острівці відносного благополуччя. Так, обов'язкове страхування відповідальності автовласників виявилася найбільш стабільним елементом страхового ринку в Україні. Загалом, треба враховувати, що сегмент обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) за майже півтора роки війни скоротився лише на 2,6%, склавши 7,2 млрд. грн страхових премій. Це становить майже 20% об’ємів усього ринку страхування в Україні, і така стабільність пояснюється тим, що цей вид страхування є обов'язковим і автовласники повинні мати поліс. Утім, є й інші нюанси.

Так, важливу роль зіграло Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), яке не лише контролює ринок автострахування, а й виконує важливу соціальну функцію, покриваючи з власних фондів страхові випадки тим верствам населення (інвалідам, соціально незахищеним тощо), щодо яких не діють норми з обов’язкового страхування автівок. Окрім того, МТСБУ вимушене «закривати» за власний кошт страхові випадки у разі банкрутства страхової компанії чи її неспроможності плати по рахунках. В результаті, тільки у 2022 році з фондів МТСБУ на ці напрямки було спрямовано 84 млн гривень.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Окрім того, в умовах війни МТСБУ, до складу якого входило 40 компаній, було проведено очищення від проросійського бізнесу в своїх рядах. Так, у травні 2023 року зі складу МТСБУ було виключено 5 страховиків, частина з яких мала безпосередній стосунок до російського капіталу.

У чому плюс МТСБУ? В першу чергу – корпоративна форма управління. Страхові компанії самостійно обирають керівництво МТСБУ, займаються саморегуляцію ринку. І це повинно було забезпечити гнучкість та оперативність системи. Утім, на певному етапі ускладнена владна вертикаль почала давати збій. Загальні збори, Президія, Дирекція, Координаційна рада, Ревізійна комісія – це явно завелика кількість органів для однієї структури, які до того ж переплітаються з іншими органами влади – Верховною Радою та Нацбанком.

В результаті, починаючи з 2015 року це призвело до управлінської кризи, коли через непрозорість обрання керівництва, систему почало помітно хитати. Це не могло не позначитися на оперативності та якості рішень. Зокрема, виникли питання щодо моніторингу ринку. Адже, за великим рахунком, необхідність МТСБУ платити «за того хлопця» - а саме за збанкротілу або неспроможну компанію – є наслідком бездіяльності Бюро, яке часто не встигає помітити проблему. А потім вимушене платити за свої прорахунки.

Ще одним викликом, який стоїть перед МТСБУ є слабкість кібербезпеки. В умовах тотальної цифровізації, Бюро має мати повноцінний захист. Утім, у 2017 році сталася кібератака вірусу Petya, в результаті якого було суттєво пошкоджено інфраструктуру МТСБУ, і на жаль, висновки з цього зроблені не були. Хоча йдеться про вкрай важливі конфіденційні дані, які можуть опинитися у руках аферистів чи ворога. 

Тим не менш, на МТСБУ уже протягом найближчого часу чекають серйозні зміни. По-перше, вже 28 червня на загальних зборах мають визначитися з рішенням щодо призначення нового генерального директора Бюро, після чого його має розглянути президія і надати на погодження Координаційні раді (погодьтеся, модель обрання керівництва є вкрай громіздкою). Весною цього року Нацбанк, до якого перейшли функції Коордради МТСБУ, відсторонив директора Володимира Шевченка. За даними Lenta.UA, більшість членів МТСБУ (всього у Бюро входить 35 компаній), схиляються до кандидатури Олександра Берназюка, який є відомою фігурою на ринку автострахування, має досвід роботи в Координаційній раді МТСБУ, є юристом, адвокатом та має активну позицію щодо реформування ринку ОСЦПВ.

По-друге, страховий ринок чекає на кардинальні законодавчі зміни. Як зазначають експерти, за майже 20 років законодавча база, на якій базується вся система автоцивілки, морально і фізично застаріла. До того ж є ще одна важлива причина: євроінтеграційні процеси. Відповідний законопроект № 8300 Верховна Рада ухвалила у першому читанні 12 січня, і як розповіли нашому виданню інформовані джерела, він має бути ухвалений протягом найближчого часу. Після піврічного перехідного періоду МТСБУ почне працювати по нових правилах, і до цього треба підготуватися.

Про які зміни йдеться? Окрім спрощення системи управління – в результаті реформи залишиться 3 органи з нинішніх 5 – йдеться про кардинальний перегляд правил, які стосуються автоцивілки.

Наведемо лише три ключових моменти.

Перше: підвищення лімітів виплат. Наразі максимальний розмір виплати за полісами автоцивілки за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 160 тис грн, за шкоду життю та здоров'ю – 320 тис грн. Після набуття чинності нових норм, максимальний розмір виплат одразу зросте до 1 млн грн та 10 млн грн відповідно. А до 2025 року ліміти збільшиться ще вдвічі.

Друге: повністю вільні тарифи з ОСЦПВ. Страховики формуватимуть ціну полісів виходячи не з базового платежу (зараз він становить 180 грн) та коригуючих коефіцієнтів, а ґрунтуючись на статистиці аварійності, збитковості свого портфеля тощо. Іншими словами, йдеться про повноцінні ринкові відносини, на яких наполягає Євросоюз. «Вартість ОСЦПВ зміниться. Кожна компанія продаватиме поліси за тією ціною, яку вона вважатиме за доцільну. Але це точно не буде зростання тарифів у десятки разів», – пояснює Сергій Авдєєв, голова правління страхової компанії «Арсенал Страхування». І тут буде вкрай важливою роль МТСБУ, яке повинне буде слідкувати за тим, щоб на ринку страхування не почалися перекоси з цінами на поліси.

Третє: скорочення строків врегулювання збитків. Після ухвалення закону страховики не зможуть тягнути резину з ухваленням рішення про виплату або про її відмову. Так, їм дається на все про все 60 днів з моменту подання заяви від потерпілої особи.

Є й чимало інших технічних моментів, які вимагатимуть від нового керівництва МТСБУ суттєвого переосмислення діяльності Бюро. Зокрема, щодо відміни франшизи, посилення ролі Нацбанку в управлінні цією галуззю, переходу виключно на електронну систему страхування тощо.

Як зазначає директор СК «Експрес Страхування» Тетяна Щучьєва, для запуску відповідних елментів реформи необхідний час для підготовки.

«Всі ці зміни мають відбуватися поступово і поетапно. Страховикам треба дати час на адаптацію внутрішніх процесів під вимоги нового законодавства. Клієнтам – час на пристосування до нових реалій», - зазначила вона.

Про важливість реформи говорить і кандидат на посаду генерального директора МТСБУ Олександр Берназюк.

«Динамічний, сталий розвиток даного виду страхування та стабільна робота МТСБУ, як координатора ринку ОСЦПВ має бути пріоритетом для держави та ринку страхування, адже воно сприяє захисту прав та інтересів учасників дорожнього руху та зменшує фінансове навантаження на власників транспортних засобів, які є відповідальними за ДТП. Однак для досягнення цих цілей необхідно провести реформування системи ОСЦПВ з урахуванням вимог проекту закону «Про ОСЦПВ» №8300, що передбачає підвищення рівня відповідальності та контролю за страховиками, забезпечення ефективності та прозорості механізмів врегулювання страхових випадків, а також захист прав споживачів страхових послуг», - зазначив він.

Читайте також: В Україні оновилися тарифи на «Зелену карту»