Атака дронів: чого домагається Кремль, завдаючи ударів іранськими безпілотниками

Понеділок, 17 жовтня, розпочався для мешканців української столиці із гучною у всіх сенсах ноти. Слідом за звичною вже, на жаль, повітряною тривогою була серія вибухів у центрі Києва. Це були наслідки «прильотів» іранських дронів-камікадзе, які останнім часом дедалі частіше використовують у великій війні рашисти. На одному з фото, яке опублікував у Facebook мер Віталій Кличко, зображений розбитий дрон з написом «Герань-2».

Вперше про цих безпілотників заговорили 13 вересня, коли в інтернеті з'явилися повідомлення про те, що під Куп'янськом ЗСУ збили незвичайний БПЛА з ідентичною «квітковою» назвою.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

За уламками в ньому виявили схожість із іранським дроном-камікадзе «Шахед-136». Втім, про те, що офіційний Тегеран постачає Росії дрони, йшлося й раніше.

Ще 19 серпня низка впливових західних ЗМІ повідомили, що Іран передав Росії дрони «Мохаджер-6», «Шахед-129» та «Шахед-191». Ці безпілотники відрізняються від камікадзе «Шахед-136», що прилетіли сьогодні до Києва. Вони призначені для розвідки, пошуку мети, дозору і ударів по землі спеціальними боєприпасами, тоді як «Герань» відрізняється так званим баражуючим боєприпасом - апаратом, який являє собою окремий вид літальних апаратів.

«Напрочуд самотньо, повільно і сумно виглядає «Шахед» у сяючому київському небі. Хіба що дрібна автоматна стрілянина додає його прольоту деяке не рядове розмаїття. Я теж хотів стріляти, але не встиг», - написав у соцмережах невдовзі після понеділкової ранкової атаки дронів радник ОП Олексій Арестович, явно намагаючись зіграти апробовану раніше роль всенародного заспокоювача. Втім, наскільки виправдана іронія пана Арестовича – велике питання, оскільки саме після появи на фронті «Шахеди» одразу стали великим «головним болем» для ЗСУ. Військовий експерт Тарас Чмут ще наприкінці вересня заявляв, що лише за один день на трьох різних напрямках зазначені дрони знищили кілька десятків одиниць нашої техніки. Він не уточнив, про яку конкретно техніку йдеться, проте в будь-якому випадку на такі втрати складно не зважати. Тим більше, що після етапу, коли удари завдавали по техніці, дрони почали атакувати стаціонарні об'єкти.

Дрон-камікадзе - особливий вид літальних апаратів. Їхня офіційна назва – баражуючий боєприпас. Безпілотник, який здатний довго перебувати у повітрі, вибираючи ціль, потім атакує її, як крилата ракета. З одного боку, цим він справді схожий на крилату ракету, яка, по суті, теж безпілотний літальний апарат. Їхня відмінність у тому, що ракета зазвичай летить до мети за зумовленою і більш-менш передбачуваною траєкторією, здійснюючи маневри з урахуванням місцевості, а дрон здатен літати як літак, змінюючи курс, швидкість і розташування в просторі активно і непередбачувано.

При тому, що такі дрони існують ще з кінця 1980-х, вони почали активно вдосконалюватися в Ірані в останні роки. Своєрідним поштовхом став розвиток систем супутникової навігації та зв'язку, що дозволило покращити точність наведення безпілотників. Баражуючий боєприпас цікавий ще й тим, що в сучасному світі його може побудувати і не дуже технологічно розвинена країна, якою через гранично сувору санкційну «дієту» є Іран.

Іранський «Шахед-136» довгий час був такою собі темною конячкою, хоча, як зазначають у доповіді Єрусалимського інституту стратегії та безпеки профільні експерти, саме ці дрони влаштували 14 вересня 2019 року в Саудівській Аравії «міні Перл-Харбор». Тоді, нагадаємо, десятки вказаних апаратів атакували два великі саудівські нафтові об'єкти, завдавши їм збитків, внаслідок яких виробництво чорного золота в країні скоротилося більш ніж на п'ять мільйонів барелів на добу. Ще одним яскравим виступом «Шахед-136» став удар у липні 2021 року по танкеру «Мерсер Стріт».

У вересні, коли іранські дрони з'явилися в українському небі, управління стратегічних комунікацій апарату головнокомандувача ЗСУ опублікувало у своєму телеграм-каналі технічний опис «Шахеда-136». Судячи з цього документа, іранські інженери дійсно використовували електронні компоненти, доступні на ринку, але допрацювали їх так, щоб безпілотник міг діяти в бойових умовах при протидії РЕБ (радіоелектронної боротьби – ред.), зокрема, за відсутності сигналу супутникової навігації. Дуже примітно, що двигуни для дронів можна вільно замовити на торгових інтернет-майданчиках, сервомотори для елеронів використовують від радіокерованих моделей, а програмне забезпечення можна вільно завантажити в інтернеті – воно також призначене для моделістів. Але головне – у цих дронах-камікадзе повністю відсутня система наведення на мету. Ними керує зовнішній пілот.

Боротьба з такими безпілотниками – справа, м'яко кажучи, непроста. Боєприпас, що барражує, летить на невеликій висоті і його досить важко відстежити радарами. При цьому він може літати на сотні кілометрів, тобто діяти на оперативну глибину, завдаючи ударів по важливих об'єктах. Зазвичай вони літають групами кілька одиниць, щоб гарантовано подолати зенітний вогонь. Ще одна перевага апарату – те, що відразу кілька таких дронів запускають із контейнера, який легко замаскувати під вантажівку. Сам пуск не такий помітний з радарів, як старт, скажімо, крилатої ракети. Мінусами цих дронів є невисока швидкість при досить високих габаритах. Розмах крил «Шахеда» – 2,5 метра, а довжина – 3,5 м. До всього іншого, апарат видає гучний звук, що дзижчить, добре чутний на землі.

Слід окремо відзначити, що російські атаки - як ракетами, так і дронами щодо критично важливих об'єктів української інфраструктури змінили плани Заходу щодо постачання озброєнь до нашої з вами країни. У результаті на перший план вийшли системи протиповітряної оборони. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі та міністр оборони Ллойд Остін днями провели прес-конференцію та оголосили, що в Україні створюватиметься нова система протиповітряної оборони. Зокрема, Міллі сказав, що ППО, побудована в Україні зусиллями західних країн, буде ешелонована та допоможе «ретельно захищати з повітря важливі об'єкти». Те, що наші стратегічні союзники заговорили не просто про постачання зенітно-ракетних комплексів, як було досі, а про будівництво цілої системи важливо, тому що іноземні ЗРК слабо інтегруються в ту ППО, яка вже існує в нашій країні, а включені до єдиного контура, вони діятимуть набагато ефективніше.

"У нас сьогодні є 10% від того, що нам потрібно", - заявив минулого тижня, якраз після масових ракетних "привітів" РФ президент Володимир Зеленський, говорячи про потреби офіційного Києва в системах протиповітряної оборони. Зараз Україна намагається вирішувати цю проблему насамперед старими радянськими зенітно-ракетними комплексами. Насамперед, С-300 та Бук-М1. Їм на допомогу йдуть західні та радянські переносні ЗРК, як, наприклад, Stinger та «Ігла», а також винищувальна авіація, яка перебуває в гострому дефіциті. Власне, цей симбіоз ось уже вісім місяців рядом стримує навалу «визволителів» з неба.

Щоправда, стратегічно важливі об'єкти Росія вважає за краще атакувати крилатими ракетами. Наприклад, під час масованих атак 10-11 жовтня українська ППО збила, як заявлено публічно, близько 60% ракет противника (65 зі 108). Ефективність ураження ракет засобами ППО залежить від характеристик ракети, зокрема від швидкості та висоти польоту. Найкраще наші військові справляються з крилатими ракетами «Калібр», Х-101 та X-555, а також з авіаційними Х-59. Вони летять на дозвуковій швидкості – приблизно 750-850 кілометрів на годину. Складніше збити протикорабельну ракету «Онікс», що летить на швидкість у два махи, тобто приблизно 2,4 тисячі кілометрів на годину, або «Іскандер», чия швидкість вища за сім тисяч кілометрів за шістдесят хвилин.

Як далеко готовий зайти Кремль у відносинах з Іраном, щоб отримувати нові партії дронів? Безумовно, іранські мулли – люди прагматичні, і РФ доведеться з ними розплачуватись дуже дорогою монетою. Але кремлівським бонзам уже нема чого втрачати. Які умови поставив Іран Кремлю, зараз говорити ще дуже рано, вони взагалі дуже закрита країна, тож дізнатися, що планують ці хлопці складно. Єдина держава, яка може добре розуміти іранців, – це Ізраїль. Євреї знають, які умови поставили іранці росіянам щодо Сирії, Близького Сходу, і, можливо, інші умови, які має виконати Кремль для задоволення забаганок іранських лідерів», - зазначив невдовзі в ефірі загальнонаціонального телемарафону керівник проектів безпеки Центру глобалістики «Стратегія» Павло Лакійчук.

Тут слід окремо наголосити, що ось уже кілька місяців Україна марно намагається отримати військову допомогу з Ізраїлю. Ні точково-гостра, але при цьому цілком аргументована критика з боку Володимира Зеленського, ні акції на підтримку нашої країни із закликом надати їй системи ППО в самому Ізраїлі поки що, на жаль, не призвели до зміни політики тамтешньої влади.

Земля Обітована охоче допомагає гуманітаркою, але не зброєю і санкцій теж не приєднується. Втім, масова ракетна атака Росії 10 жовтня проти українських міст та використання нею іранських дронів-камікадзе викликала досить бурхливу реакцію в Ізраїлі. «Я рішуче засуджую російські атаки на громадянське населення Києва та інших міст України», – написав прем'єр Ізраїлю Яїр Лапід у Twitter.

«На початку війни Україна просила американців постачати їм «Залізний купол». В Ізраїлі були проти. Настав час відмовитися від цих заперечень. Цього вимагає совість, коли в українських громадян летять іранські снаряди через божевільну забаганку кровожерного диктатора», - заявила лідер партії «Мерець» Захара Гальон. «Залізний купол», про який згадала ізраїльський політик, на думку профільних експертів, скоріше є символом ППО Ізраїлю та оборонної індустрії. При цьому Україну цікавить не найбільше, оскільки, як пояснював нещодавно міністр оборони Олексій Резніков, неефективний проти крилатих і балістичних ракет. Але воюючу Україну цікавлять багато інших елементів ізраїльської ППО та продукція тамтешнього оборонпрому.

Важливо відзначити, що вже 1 листопада відбудуться вибори до ізраїльського Кнесету. На них зважиться, чи повернеться до влади Беньямін Нетаньяху – екс-прем'єр, відомий тривалою співпрацею з Путіним чи біля керма залишиться уряд Яїра Лапіда. До цього часу, як вважають експерти, зміни політики Ізраїлю щодо підтримки Києва очікувати не слід.

«Росіяни думають, що їм це (атака іранськими дронами – ред.) допоможе, але такі дії більше схожі на агонію. Україні потрібно більше систем ППО і якнайшвидше. Ми не маємо часу на повільні дії – вкрай необхідно більше зброї для захисту неба та знищення ворога. Так і буде», - заявив якраз після атаки дронів у понеділок, 17 жовтня голова ОП Андрій Єрмак.

Як розповів Lenta.UA близький до Банкової політолог, у Зеленського зараз «працюють у всіх напрямках, щоб апелюючи до конкретних фактів атак з неба, вичавити з партнерів максимум такі необхідні системи ППО». «Хоч би парадоксально це не звучало, але ракетне і дронове загострення Кремля грає нам на руку в тому сенсі, що стимулює вічно вагаються і повільних західних союзників до більш рішучих дій», - резюмує наш співрозмовник.

Читайте також: Поліцейські збили дрон-камікадзе у Києві зі стрілецької зброї (ВІДЕО)

Читайте також: У МВС просять українців не стріляти по дронах-камікадзе