Археологи виявили останки жінки у стародавньому візантійському монастирі

Археологи виявили останки жінки в стародавньому візантійському монастирі неподалік Єрусалиму, що поставило під сумнів усталену думку про те, що в ранньому християнстві аскетизм практикувався тільки чоловіками.

У кам'яній гробниці було знайдено останки скелета людини, закутої у важкі металеві ланцюги — практика, пов'язана з крайнім аскетизмом.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Протягом століть історики припускали, що ця сувора форма самозречення була властива лише чоловікам. Однак науковий аналіз, опублікований у журналі Journal of Archaeological Science: Reports , тепер припускає, що останки належали жінці.

Візантійський монастир неподалік Єрусалиму виявив, що жінки практикували аскетизм

Монастир, розташований приблизно за три кілометри на північний захід від Старого міста Єрусалима, датується періодом між 350 і 650 роками нашої ери. У цей час християнське чернецтво процвітало, і Єрусалим став центром релігійних паломників.

Монастирі надавали притулок та духовне керівництво, посилюючи свій вплив як у релігійній, так і політичній сферах.

Розкопки на місці розкопок виявили кілька склепів, які містять останки скелетів чоловіків, жінок та дітей. Серед них виділялося одне поховання. Усередині кам'яної гробниці лежав скелет, обгорнутий металевими ланцюгами навколо шиї, рук та ніг.

Поруч із животом було знайдено невеликі металеві пластини та крихітний хрест. Кістки були у поганому стані, що ускладнювало визначення статі людини традиційними методами.

Оскарження усталених припущень

Аскетизм, сувора самодисципліна для духовної поклоніння, був поширений у християнстві візантійської епохи.

Деякі аскети обмежували рух, надягаючи важкі ланцюги, тоді як інші, відомі як стовпники, жили на вершинах стовпів на самоті, щоб зосередитися на молитві та проповіді. Досі свідчення таких екстремальних практик були пов'язані лише з чоловіками.

Спочатку дослідники припустили, що останки належали чоловікові-аскету. Проте структура скелета була надто зношена, щоб підтвердити це звичайними методами.

Без таких ключових кісток, як таз і череп, археологам був потрібний альтернативний підхід для визначення статі людини.

Розгадка таємниці за допомогою аналізу зубів

Єдиною частиною тіла, що добре збереглася, був один зуб — верхній другий премоляр. Вчені звернулися до сучасної судово-медичної техніки, яка аналізує білки в зубній емалі, що містять біологічні маркери, які різняться у чоловіків та жінок.

Білки емалі стародавнього зуба порівнювали з білками сучасних чоловічих та жіночих зубів. Результати показали, що ключовий білок, унікальний для чоловічої емалі, був відсутній, що підтверджує, що останки швидше за все були жіночими.

Це новаторське відкриття спростовує колишні припущення про те, що у візантійському чернецтві таку форму самопокарання практикували лише чоловіки.

Історичні записи документують, що жінки у 4-му та 5-му століттях нашої ери часто обирали аскетичний спосіб життя. Деякі відмовлялися від багатства та засновували жіночі монастирі, особливо в Єрусалимі та його околицях.

Згідно з дослідженням, Меланія Старша та Меланія Молодша, дві римські аристократки, є яскравими прикладами жінок, які залишили привілейоване життя, щоб присвятити себе чернечій дисципліні.

Хоча відомо, що існували жінки-аскети, це перше фізичне свідчення того, що жінка практикує екстремальний самозречення, використовуючи важкі ланцюги. Відкриття в Хірбат ель-Масані припускає, що деякі жінки перейняли практики, подібні до практиків чоловіків.

Оцінка віку та здоров'я жінки

Вчені проаналізували три шийних хребця, що збереглися, щоб оцінити вік аскету. Деякі особливості припускали, що їй було близько 20 років на момент смерті, тоді як інші вказували, що їй могло бути близько 60 років. Стан її зубів також натякав на більш літній вік, на них був значний ступінь зносу і карієсу.

Хоча точний вік залишається невизначеним, експерти підтверджують, що вона була дорослою та, ймовірно, перенесла роки фізичних поневірянь у рамках своєї релігійної відданості.

Визначення статі у стародавніх скелетних останках часто буває складним, особливо коли кістки погано збереглися. Традиційні методи ґрунтуються на аналізі великих кісток, але в таких випадках альтернативні методи мають вирішальне значення.

Щоб забезпечити точність, вчені перевірили додаткові хімічні ознаки у зубних білках. Вищі, ніж зазвичай, рівні деградації вказували на те, що останки були справді давніми, за винятком можливості сучасного забруднення.

Фото: Паула Котлі / Журнал археологічної науки

Читайте також: У Стародавньому Єрусалимі знайдено унікальну споруду часів царів Юдеї (Фото)

Читайте також: Археологи знайшли одні з найнезвичайніших людських та тваринних останків (Фото)