Анексія і наслідки: чим закінчиться для України «Кримська платформа»

Днями 71-річний «вічний» міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров наочно продемонстрував, що навіть досвідчений дипломат, який, згідно з усталеною аксіомою, повинен довго думати, перш ніж щось сказати, може виходити за рамки. Пан Лавров, перебуваючи з візитом в анексованою АРК, без купюр заявив, що саміт «Кримська платформа», який відбудеться в Києві через тиждень, «це шабаш, під час якого Захід буде продовжувати пестити неонацистські та расистські настрої сучасної української влади».

На явно неадекватну по суті своїй репліку свого російського колеги відреагував глава вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба, згадавши Махатму Ганді, який вважав, що противник спочатку ігнорує, потім сміється, потім бореться. А вже наступною стадією є твоя - не його - опонента перемога. На переконання керівника вітчизняного зовнішньополітичного відомства, Кремль зараз перебуває на третій стадії, «але буде і четверта, а це - повернення Криму Україні».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Фактичне повернення Криму Україні - це питання, м'яко кажучи, не короткострокової перспективи, відзначають експерти. Разом з тим, це зовсім не означає, що тему приналежності півострова нашій країні слід викреслити з загальнодержавної політповесткі. І кримський кейс, мабуть, одна з небагатьох програмних ініціатив Зе-влади, яка несе собою нехай не миттєвий, але, тим не менш, глобальна вага на перспективу...

У день державного прапора України, 23 серпня, відбудеться масштабна конференція, присвячена півострову. За підсумками учасники підпишуть Декларацію, яка залишиться відкритою для інших країн, які з тих чи інших причин не змогли приєднатися до першого установчого саміту «Кримської платформи».

Навіть опоненти чинної влади off records визнають, що на восьмий рік анексії, створення такого майданчика, як «Кримська платформа», є величезним проривом. Правда, на даному етапі - лише інформаційним. Втім, і це важливо, тому як за президентства Петра Порошенка його радники постійно твердили, що не можуть піднімати питання повернення Криму на міжнародному рівні, так як Кремль перестане навіть Донбас обговорювати.

У нинішньої «зеленої» владної команди на цей рахунок інші погляди. За два роки перебування Зе на Банковій тема деокупацію Криму почала голосно звучати на міжнародному рівні. До того ж, як виявилося, створення амбітного проекту «Кримська платформа» не призвело до ультиматумів Росії щодо виходу з Мінських домовленостей або «Нормандки».

Свою участь в першому установчому саміті КП, який відбудеться 23 серпня в місці партійної дислокації «слуг» - КВЦ «Парковий» - вже підтвердили 40 країн і міжнародних організацій: США, Великобританія, Польща, Молдова, Грузія, Туреччина, країни Балтії, Франція, Німеччина, Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Швеція...

Примітно, що на відкриття саміту не залишиться канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка 22-го числа - якраз напередодні дебюту платформи, буде перебувати в Києві з офіційним візитом. «Не хоче дратувати Путіна в розпал «медового місяця» по ПП-2», - з нотками іронії зазначає в розмові з Lenta.UA нардеп від провладної «Слуги народу». Разом з тим він підкреслює, що сам факт приїзду фрау напередодні саміту з АРК - це вже сигнал світовим лідерам про те, що офіційний Берлін в кримському питанні стоїть на боці України.

За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, крім основного засідання за участю глав делегацій, на першому саміті «Кримської платформи» відбудуться три тематичні панелі: про невизнання анексії, мілітаризації Азово-Чорноморського регіону, шляхи реінтеграції півострова за допомогою захисту прав людини. За підсумками саміту буде затверджена Кримська хартія, а далі, за словами заступника міністра закордонних справ Еміне Джапарову, «всіх чекає титанічна робота, яка пройде за п'ятьма основними напрямками: політика невизнання, безпеку, санкції, екологічні та економічні наслідки анексії».

До речі, предметний аналіз економічних збитків, які понесла Україна після анексії АРК, озвучили недавно в «Центрі економічної стратегії». Фахівці ЦЕС, які провели аналіз на замовлення постійного представництва президента Зеленського в Криму, прийшли до висновку, що Київ втратив від російських «гостей» близько $ 135 мільярдів. Це, на секунду, становить три чверті всього українського ВВП за останній перед анексією 2013 рік. Втім, це - лише мінімальна доведена оцінка потенційних втрат як держави і великого бізнесу, так і пересічних українців.

Отже, що маємо в знаменнику? За підсумками 2013 року валовий регіональний продукт півострова склав 57,5 мільярдів гривень або 3,5% від загальнодержавного ВВП. Після так званого референдуму більшість кримських активів - як державних, так і приватних - стали недоступними. Проте, користуючись обхідними шляхами експерти ЦЕС, отримавши необхідну цифрову базу, дійшли висновку, що найбільші пост аннексіонного втрати України стосуються корисних копалин, активів приватних компаній і житлової нерухомості, - на ці три сфери припадає понад 80% всіх втрат. Наприклад, втрата кримського газу, нафти, вапняку, сільгоспземлі становить понад $ 55 мільярдів - майже половину від усіх обрахованих збитків.

Нова кримська «влада» в 2016 році, попередньо націоналізувавши практично всі українські державні активи, почала приватизовувати деякі з них. У цьому контексті варто згадати такі бізнес-діаманти півострова, як винний завод «Массандра», підприємство по виготовленню шампанського «Новий світ», а також цілу плеяду відомих санаторіїв на ПБК. У загальному і цілому, згідно з даними з відкритих джерел, в період з 2016 по 2020 роки в Криму продали 89 об'єктів на загальну суму $ 224 мільйонів.

До речі, «збиткова» доля не оминула й Ріната Ахметова - найвідомішого олігарха країни, який іменує себе інвестором. У його прес-службі не озвучували консолідованих втрат шефа, проте один лише актив Ріната Леонідовича в «ДТЕК Крименерго», згодом «націоналізований» зеленими чоловічками, оцінювався як мінімум в 550 мільйонів доларів. «Схудли» після анексії активи ще одного олігарха - Дмитра Фірташа, який втратив контроль над «Кримським титаном», а також «Кримським содовим заводом» в Красноперекопську - єдиним з трьох працюючих на сьогодні содових підприємств нашої країни. У підсумку Україна змушена імпортувати кальциновану соду. Будівництво подібного заводу на базі старих в Слов'янську або неподалік Краматорська - оцінюється в $ 600-700 мільйонів.

Втрата Україною контролю над проходом в Керченській протоці, який після побудови Керченського моста де-факто здійснює РФ, обернулася серйозними збитками не тільки для вітчизняних портів на Азовському морі, а й для експортерів - від металургів до аграріїв.

За підрахунками експертів, додаткові витрати на транспортування по залізниці до Чорного моря становлять 9-17 доларів за тонну сталі і $ 5-11 за десять центнерів зерна. Українські банки, які працювали в Криму, втратили всі свої активи - як матеріальні (будівлі відділень і обладнання), так і фінансові. На кінець 2014 року Нацбанк оцінював втрати банківської системи від анексії Криму на суму 22 млрд грн. Найбільшими були збитки державного «Ощадбанку» і на той момент приватного «Привату». Один з його тодішніх власників, опальний олігарх Ігор Коломойський оцінював втрати в $ 2 млрд. Обидва банки якраз після анексії АРК подали компенсаційні позови до міжнародних судів, які тривають досі...

Шорт-лист втрат України від анексії Кримського півострова можна продовжувати ще гранично довго. У цей список можна внести збитки від втрати українцями своєї нерухомості в АРК, відсутність платежів ($ 100 млн щорічно, аж до 2042 року) за базування в Криму Чорноморського флоту РФ тощо.

За задумом діючої влади, «Кримська платформа» буде діяти на постійній основі - аж до повернення півострова до складу нашої країни. Ось тоді, кажуть у Зеленського, Кремлю і буде наданий повна кошторис кримських втрат. Тим часом, практика вже існуючих міжнародних «антианексійних» судів з Росією, свідчить про те, що рахунок йде мінімум на роки. Наприклад, скасування в юридичному порядку статусу вільної зони для окупованих РФ українських територій затягнулася на цілих сім років - з вересня 2014 до липня 2021-го. З іншого боку, «Кримська платформа» і присутність на її самітах високопоставлених іноземних державних діячів, крім усього іншого - твереза ляпас Кремлю, який немов мантру повторює тезу, що тема АРК нібито остаточно закрита.

Читайте також: Кулеба відповів на образу Лавровим «Кримської платформи» цитатою з Ганді

Читайте також: Глава російської дипломатії не втримався від образливого випаду на адресу «Кримської платформи»