Американська синагога «стерла» пам'ять про єврея — міністра закордонних справ рабовласницького Півдня

На початку 2000-х років синагога Peninsula Temple Sholom в багатому передмісті Сан-Франциско встановила в одному із залів 175 скляних табличок з іменами видатних євреїв — від біблійних персонажів до голлівудських акторів. Одним з них був сефард Єгуда Бенджамін — по суті, друга людина в уряді рабовласницького Півдня.

Юрист Бенджамін в 1852 році був обраний сенатором від штату Луїзіана, відмовившись від честі стати першим євреєм — членом Верховного суду США. Його вважають другим сенатором-євреєм в історії країни.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У 1853-му Єгуда через образу викликав на дуель колегу-сенатора зі штату Міссісіпі — Джефферсона Девіса. Той, однак, вибачився, і політики стали близькими друзями.

Бенджамін послідовно захищав інтереси Півдня, не забуваючи при цьому про своє коріння. Тим часом, шість бунтівних штатів оголосили про свій вихід зі складу США. У лютому 1861 року президент Конфедерації, що об'єднала бунтівний Південь, Джефферсон Девіс (з яким Бенджамін колись стрілявся на дуелі) призначає Єгуду на посаду Генерального прокурора. У вересні 1861 року Бенджамін стає в.о. Військового міністра, а в березні 1862-го — Державним секретарем.

На цій посаді Бенджамін домовився про позику від Паризького банку — єдиному великому європейському кредиті, отриманому Конфедерацією в роки Громадянської війни. Портрет Бенджаміна був зображений на банкнотах Конфедеративних Штатів Америки (КША) номіналом 2 долари.

У 1864 році становище Півдня стало відчайдушним, і Бенджамін запропонував приймати в армію всіх чорношкірих, готових боротися за КША. «Давайте скажімо кожному негру, який бажає вступити в наші ряди:« Іди і бийся — ти вільний». Головнокомандувач армією Конфедерації генерал Лі схвалив цей план, але консерватори взяли верх, а коли і вони в березні 1865 го зрозуміли, що іншого виходу немає, Південь був приречений.

Після поразки КША у війні Єгуда Бенджамін переїхав до Великобританії, де успішно продовжив адвокатську кар'єру і в 1872 році був призначений членом Королівського суду. У 1883 році він вийшов у відставку і відправився в Париж, де багато років жили його дружина і дочка.

Таланти Бенджаміна визнавали по обидва боки океану, так, барон Саломон Джеймс де Ротшильд вважав його «найбільшим розумом» в Північній Америці.

Зрозуміло, що рабовласницьке минуле (Бенджамін володів 150-ю невільниками на плантації в Луїзіані) надовго виключило ім'я політика з єврейської історії США. Проте, багато школярів в південних штатах, які не знають імені сучасного їм держсекретаря з Вашингтона, пам'ятали про Бенджаміна як національного героя аж до середини минулого століття. Хоча подекуди Держсекретаря КША піднімають на щит і сьогодні.

Для переважної ж більшості американців він давно перетворився на історичну фігуру свого часу, і до 2013 року в синагозі Peninsula Temple Sholom нікого особливо не турбувало ім'я одного з лідерів Півдня, вигравіруване серед прізвищ інших видатних сучасників. Проте, політично свідомий прихожанин на ім'я Говард Веттан почав особисту боротьбу з увічненням пам'яті Єгуди Бенджаміна. На тлі нинішніх протестів і загальнонаціональної кампанії зі знесення пам'ятників героям Конфедерації, його зусилля увінчалися успіхом. Ім'я Бенджаміна закрили плівкою, а в кінці року його замінять (з ще двома іменами) прізвищем нового героя.

Михайло Гольд

На ілюстрації: портрет Єгуди Бенджаміна