ЕкономікаЕнергетика

Ахметов проти Коломойського: хто програє від запуску ринку електроенергії

16:00 04 чер 2019.  1128Читайте на: УКРРУС

Експерти заявляють про неготовність України до європейської моделі функціонування енергоринку, їх опоненти кивають на відсутність олігархічного консенсусу в країні.

Завтра відбудеться засідання уряду, на якому, можливо, вирішиться доля запуску ринку електроенергії з 1 липня цього року. Про це заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман в інтерв'ю одному з телеканалів. За словами голови уряду, міністри в середу вирішать «два-три питання, і вся нормативна база буде прийнята». Прем'єр упевнений, що при запуску ринку ціна електроенергії для населення не зросте. «Тут закон нам дає можливість обмежить ціну, і ми це зробимо», - сказав він. Так само Гройсман запевнив, що вартість струму для промислових споживачів збільшиться не суттєво.

Раніше про повну готовність до роботи в нових умовах розповів глава НАЕК «Енергоатом» (держоператор всіх діючих в Україні атомних електростанцій) Юрій Недашковський. За словами топ-менеджера, компанія впорається з покладеними на неї соціальними функціями. Так, до 40% виробленої електроенергії станції продаватимуть постачальникам струму для населення за економічно обґрунтованою ціною (сьогодні - 0,6 грн/кВт), яку встановлює НКРЕКП. Решта 60% електроенергії компанія зможе реалізувати на інших ринках. Отже «Енергоатом» не терпітиме збитки через спеціальні зобов'язання. Навпаки, маючи можливість продавати значні обсяги струму за ринковими цінами, НАЕК заробить більше.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Minfin

Відомо, що головним противником нової моделі ринку електроенергії є бізнесмен Ігор Коломойський, про що олігарх, абсолютно не соромлячись, заявляв в своїх інтерв'ю. За його словами , закон потрібно відстрочити до тих пір, поки не з'ясується є НАЕК «Енергоатом» (50% виробленої електроенергії) і ДТЕК Рината Ахметова (40%) монополістами на ринку. А якщо вони таки монополісти, то їх ціни і тарифи має регулювати держава в особі НКРЕКП, членів якого призначає президент України. Маючи близькі стосунки з нинішнім главою держави, Коломойський, ймовірно, зможе успішно впливати і на рішення НКРЕКП.

Проте, ще 23 квітня, через день після другого туру президентських виборів, стурбовані представники ЄС, ЄБРР, Європейського енергетичного співтовариства, Європейського інвестиційного банку та USAID в Україні зробили спільну заяву, в якій висловили здивування гальмуванням запуску нового ринку електроенергії. При цьому держпідприємства НЕК «Укренерго» і «Енергоринок» тоді ж приступили до тестових покупок і продажів в межах підготовки до реалізації закону «Про ринок електричної енергії».

В останній день весни, поки Гройсман розповідав в інтерв'ю про готовність до запуску реформи енергоринку, відбулася нарада РНБО, присвячена якраз енергетичній безпеці країни. Найбільш резонансним питанням, яке було розглянуто - новий ринок електроенергії. І тимчасово виконуючий обов'язки голови СБУ Іван Баканов попередив Володимира Гройсмана про те, що енергетика України не готова до введення нової моделі ринку.

«Інформація, якою володіє СБУ, свідчить про неготовність галузі до запуску нового енергоринку з 1 липня. Тому своєчасний старт реформи може призвести до виникнення в галузі кризових процесів, порушення стабільного і надійного функціонування об'єднаної енергосистеми, а також заподіяння значної шкоди інтересам споживачів і держави», - було написано в листі, який Баканов направив Гройсману.

Відзначимо, реформа галузі обговорюється в Україні вже понад 15 років. А існуючий зараз ринок електроенергії був створений в 1996 р у вигляді єдиного оптового покупця-продавця електроенергії, спеціального відокремленого підрозділу «Енергоринок» у складі «Укренерго» (потім воно стало готельним держпідприємством). Все це призвело до знеособлення відповідальності за розрахунки, дисбалансу цін на виробництво електроенергії і роздрібних цін, зарегульованості, відсутності стимулів для інвестування.

Ще в 2002 р уряд прийняв «Концепцію функціонування і розвитку оптового ринку електричної енергії», яка передбачала поступовий перехід до моделі двосторонніх контрактів - між виробниками і постачальниками - як в розвинених країнах.

Не минуло й одинадцяти років після затвердження концепції, як в жовтні 2013 р був прийнятий закон №663-18 «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», який затвердив нову модель. Закон не цілком відповідав європейським нормам (про необхідність появи документа говорили ЄС і США), і в квітні 2016 року Кабмін вніс до парламенту законопроект №4493 «Про ринок електричної енергії в Україні». Після довгих мук його прийняли у вересні того ж року.

Закон передбачає, що основні елементи нової моделі ринку електроенергії (один з найголовніших моментів - ліквідація ДП «Енергоринок») повинні заробити не пізніше ніж через два роки з моменту набуття документом чинності. Це сталося 1 липня 2017 року, відповідно дедлайн - 1 липня 2019-го.

І ось - попередження нового керівника СБУ. У листі до прем'єра він перераховує проблемні питання. Головні - неврегульованість джерела компенсації цін на електроенергію для населення, а так само неготовність електронної платформи з організації аукціонів з укладання договорів між виробниками і споживачами електроенергії.

Крім того, стало відомо, що вчора голова НКРЕКП Оксана Кривенко так само направила в Кабмін і Міненерго листи із застереженнями, що застосування затвердженого урядом порядку компенсації різниці між вартістю електроенергії для населення і її ринковою ціною призведе до зростання тарифів для непобутових (в т.ч . промислових) споживачів на 40-50%. Тому для уникнення колапсу на ринку порядок необхідно змінити.

«На жаль, не дивлячись на те, що минуло два роки, Україна не готова до реформи. Не відрегульовано законодавство. Вступ закону в силу з 1 липня може привести до плутанини в цінах на електроенергію, в законі немає запобіжників проти підвищення її вартості для населення», - говорить експерт енергоринку Володимир Саприкін.

Lenta.UA: Чому так сталося? Перехідний період в два роки - це не так і мало ...

- Cаботаж. Нормальний ринок електроенергії повинен був з'явитися в нашій країні ще двадцять років тому. Але є люди, які всіма силами намагаються не допустити руйнування монополії.

Співзасновник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, вважає, що якщо новий ринок електроенергії комусь і вигідний, так це саме Ринату Ахметову. «Він - один з найбільших гравців на цьому ринку, решта так, дрібні сошки. Ахметов буде продавати електроенергію своїм же підприємствам, іншим компаніям. А тарифи в будь-якому випадку обов'язково виростуть», - вважає експерт.

Lenta.UA: Чому? За ідеєю ринок електроенергії стане конкурентним, коли багато продавців, ціни навпаки падають.

- Ну звідки у нас візьметься конкурентне середовище? Нових гравців на ринку немає, нових електростанцій не з'явилося, імпорт електроенергії неможливий. Хіба що з Росії, але ми прекрасно розуміємо, що це нереально.

Lenta.UA: Володимир Гройсман запевнив, що уряд має рішення, яке дозволить уникнути збільшення тарифів на електроенергію, незалежно від дати введення нового ринку. В першу чергу це стосується населення.

- Так, Кабмін прийняв постанову. Але це що, ринок? У будь-якому випадку хтось повинен субсидіювати тарифи.

Lenta.UA: На відміну закону «Про ринок електроенергії» публічно наполягає підприємець Ігор Коломойський. Його-то зростання тарифів точно не влаштовує.

- Так, феросплавні заводи Коломойського є найбільшими споживачами електроенергії в Україні. І він, звичайно ж, зацікавлений в низьких цінах. Але я не став би його демонізувати саме зараз - мовляв, він привів в президенти Зеленського і тепер диктує свої умови. Просто так збіглося.

Lenta.UA: У травні до Верховної Ради було внесено цілих два законопроекти про перенесення запуску нового оптового ринку електроенергії. На 3 і 9 місяців відповідно. У чому, на вашу думку, справжня причина того, що запуск може бути перенесений?

- Об'єктивно - в країні просто не встигли закінчити всі заходи, необхідні для запуску ринку. Маса законодавчих питань, не реалізоване багато чисто технічних заходів. Все, що повинні були зробити державні органи за ці два роки, зроблено не в повному обсязі. Ми дійсно не готові.

Андрій Кузьмін, Lenta.UA

Заставка: УНІАН

Новини

Найпопулярніше