Африканська спека: як і чому Київ та Малі «побили горщики»

Підкреслимо, що Україна, для якої відносини з країнами Африки раніше не були зовнішньополітичним пріоритетом, саме після початку путінської «спецоперації» у лютому 2022 року активно включилася в дербі через симпатію африканських країн. Тим часом спроби збільшити вплив на континенті відбуваються у нашої з вами країни із мінливою хмарністю. Так, фінальні дні липня та перші числа серпня ознаменувалися гучним скандалом у відносинах Києва та низки країн Тропічної Африки.

Усе почалося з того, що під завісу липня на околицях населеного пункту Тінзауатен військовослужбовці урядової армії Малі та бійці відомої всім українцям ПВК «Вагнер» вступили в бій з місцевими повстанцями. В результаті збройних зіткнень малийська армія і вагнерівці були змушені відступити з займаних позицій, а повстанці повідомили про загибель 47 солдатів урядових військ і 84 бійців створеного воєнізованого угрупування, що вирушив на концерт до Кобзону Пригожіним.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Цей інцидент, що називається, за гарячими слідами прокоментував представник ГУР МОУ Андрій Юсов, який заявив, що «повстанці отримали необхідну інформацію, і не тільки інформацію, яка дозволила їм провести успішну військову операцію проти російських військових злочинців». Інших подробиць спікер ГУРу не навів, проте саме після заяви Юсова спалахнув скандал, в якому виявився замішаний і посол України в Сенегалі Юрій Пивоваров. Так, дипломат опублікував у соцмережах пост, у якому йшлося про «беззастережну підтримку» повстанців-туарегів, які влаштували засідку армії Малі та вагнерівцям. Потім це повідомлення було видалено, проте пана Пивоварова все одно викликали на килим у МЗС Сенегалу. Там йому нагадали «про суворі інструкції, з якими він мав ознайомитися і дотримуватися їх з огляду на серйозність цієї місії». Крім того, в сенегальському дипломатичному відомстві зазначили, що Дакар дотримується «конструктивного нейтралітету в російсько-українському конфлікті і слід закликати вищу владу до мирного врегулювання суперечок», тому не може допустити на своїй території пропаганди, а також коментарі, які «виправдовують тероризм, особливо він спрямований на дестабілізацію такої братньої країни як Малі».

З критикою на адресу України також виступила влада Буркіна-Фасо, яка закликала Київ «усвідомити свою відповідальність і перш за все взяти себе в руки». Однак далі за всіх пішла влада Малі, яка вирішила «негайно» розірвати дипломатичні відносини з Україною, які, зазначимо, були встановлені між країнами ще у 1992 році.

У тематичному комюніке малийського перехідного уряду наголошується, що в Бамако «з подивом» почули заяви Андрія Юсова, а потім побачили й публічну позицію дипломата Юрія Пивоварова. Керівництво Малі також звинуватило Україну в «порушенні суверенітету» республіки та «підтримці тероризму в Африці».

Як пояснив у розмові з Lenta.UA один із колишніх керівників вітчизняного МЗС, технічно розірвати дипвідносини з Україною для Малі великої проблеми не склало, оскільки, незважаючи на 32 роки їх існування, між країнами ніколи не відбувалося офіційних візитів і навіть були відсутні контакти на міжпарламентському рівні. Крім того, за «дипломатичну місію» у Малі відповідало посольство України в Алжирі. Таким чином, складного розриву із закриттям дипмісій не намічалося. Однак фішка полягає в тому, що Малі не просто розірвали дипвідносини, а й закликали сусідів «зупинити дестабілізацію, яка виходить з боку українських посольств у Сахелі з терористами, замаскованими під дипломатів».

У понеділок, 5 серпня, у зовнішньополітичному відомстві відреагували на ситуацію. Зокрема, у відомстві Кулеби, назвавши рішення Малі недалекоглядним, наголосили, що у Бамако не провели «ретельного вивчення фактів та обставин інциденту на півночі Малі, а також не надали жодних доказів причетності України до цієї події». У МЗС також запевнили, що Київ «беззастережно дотримується норм міжнародного права і рішуче відкидає звинувачення перехідного уряду Малі в нібито підтримці Україною міжнародного тероризму».

Тим часом, у будівлі під скляним куполом на Грушевського щодо ситуації поставилися без будь-яких дипломатичних еківоків. Так, на думку голови комітету Верховної Ради із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, «серйозних наслідків не буде» через розрив дипвідносин. «У Малі стався військовий переворот, який засудила ООН. Наразі в цій країні знаходиться військова хунта, яка в цілому не користується повагою серед країн Африки та держав Глобального Півдня», - наголосив нардеп.

У свою чергу, політолог Віталій Бала робить наступний акцент: «Представник уряду полковник Абдулай Майга заявив, що перехідний уряд Малі вирішив негайно розірвати дипломатичні відносини з Україною. Думаю, що чинній владі в Україні давно вже настав час розірвати дипломатичні відносини з країнами, які підтримують рашистську федерацію у війні проти України».

Розвинув тему у Facebook екс-заступник ЦВК Андрій Магера. «Малі розриває дипломатичні відносини з Україною через заяви українських дипломатів та військових на підтримку туарегів. А чому, питається, Малі цікавлять туареги, але зовсім не цікавить, а що ж забула ПВК «Вагнер» в Африці? Так, і говорити про нейтралітет у російсько-українській війні я цій африканській державі з нескінченними військовими переворотами теж не радив би. Тому що ця відстала аграрна держава, очевидно не просто так, неодноразово голосувала в ООН на користь РФ та проти України. А взагалі існує народне прислів'я: «Баба з воза – кобилі легше».

У традиційному іронічно-саркастичному ключі висловився щодо ситуації колишній нардеп Верховної Ради Віталій Чепінога: «Так званий уряд африканської держави Малі розірвав дипломатичні відносини з Україною через нашу допомогу повстанцям туарегам у боротьбі з найманцями російського «Вагнера». Так, безумовно, - велике лихо! До речі, мало кому відомо, що Малі колись належала Україні. Ще Тарас Григорович писав: «А ми Малі були! І голі (бо в Африці спекотно)». Можемо повторити!».

Тим часом, глава МЗС Дмитро Кулеба якраз вирушив у четверте за останні два роки африканське турне, запланувавши відвідини держав Тропічної Африки Малаві та Замбії, а також острівної країни Маврикій. Як зазначили у відомстві на Михайлівській, ключова мета поїздки пана Кулеби – обговорити «участь африканських держав у глобальних зусиллях щодо відновлення справедливого світу для України» та міжнародної спільноти.

Дуже показово, що домагатися розташування зазначених держав глава МЗС має намір, розставляючи акценти на тому, що найбільше цікавить кожну з них. Наприклад, у Малаві він вирішив наголосити на сільськогосподарській співпраці. У Замбії, яку, до речі, на Заході вважають вітриною демократії в Африці, Дмитро Кулеба зібрався зосередитися на розвитку політичного діалогу. А у Маврикії – державі з однією з найрозвиненіших на континенті економік – зайнятися залученням інвестицій від місцевого бізнесу для відновлення України.

Слід зазначити, що завдання, які поставив собі голова вітчизняного зовнішньополітичного відомства, не можна навіть з натяжкою назвати складними. Чому? Тому що, незважаючи на те, що раніше міністри закордонних справ України не відвідували цих країн, усі вони знаходяться, скажімо так, у західній орбіті геополітичного впливу. Крім того, Малаві, Замбія і Маврикій входять до числа 14-ти африканських країн, які підписали підсумкове комюніке «Саміту миру», що проходив у середині червня у Швейцарії. Таким чином, африканське турне пана Кулеби 5-8 серпня – це не робота з нуля, а швидше закріплення раніше вже досягнутих результатів.

Читайте також: Росія перекидає резерви до українського кордону

Читайте також: Україна найближчим часом очікує наступний транш від ЄС