А чи рушив лід: як змінилися доходи міністрів після зарплатно-преміального скандалу

Керівник Кабміну 7 лютого заявив, що вже ухвалено постанову уряду, за якою зарплати міністрів та інших високопоставлених чиновників будуть прив'язані до середньої зарплати в країні. "Це буде справедливо. Три-п'ять заробітних плат - це той обсяг, який ми сьогодні вважаємо за можливе платити. При цьому ми впорядкували ситуацію з преміями. Не буде цього «зоопарку» - 200, 300, 400 відсотків преміальних. Ми домовилися, що максимальна премія буде обмежуватися одним окладом», - заявив глава КМУ.

Слід зазначити, що на даний момент постанову уряду, про який публічно говорив ще тиждень тому Олексій Гончарук, так і не оприлюднено на сайті Кабінету міністрів. Зате у вівторок, 11 лютого в Кабміні розповіли про січневі заробітках міністрів і їх заступників. Оприлюднені цифри свідчать про те, що зарплатні коригування після скандалу таки внесли.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Отже, за підсумками січня найбільші зарплати в Кабміні отримали міністр закордонних справ Вадим Пристайко (68: 269 грн) та інфраструктури Владислав Криклій (52 679 грн). Прем'єр Гончарук за минулий місяць заробив 33 782 грн, а віце-прем'єр з питань європейської інтеграції Дмитро Кулеба - 33 841 грн.

Оклад міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова склав 51 903 грн, а глави МВС Арсена Авакова - 47 290 грн. Найскромніший оклад в січні у міністра Кабміну Дмитра Дубілета: 15,800. Трохи більше отримав міністр енергетики Олексій Оржель - 15 942 грн.

Втім, більш-менш помірні цифри тільки у міністрів. А ось їх заступники знову напрацювали на понад сто тисяч. Найбільш цінним членом КМУ в січні виявився заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, який отримав понад 160 тисяч «чистої» зарплати. Відразу за ним - заступник міністра соціальної політики Наталія Ненюченко, яка минулого місяця заробила майже 129 тисяч, без надбавок і премій.

Проте, січневі премії міністрів, в порівнянні з непомірними грудневими (від ста тисяч і вище) виглядають вельми скромно.

Наприклад, преміальні прем'єр-міністра склали 20 тис грн, міністрів внутрішніх справ, енергетики, фінансів, оборони, а також економіки, торгівлі і сільського господарства - 30 тисяч, керівника МЗС - трохи більше 24 тис., міністра освіти 32 тис грн., охорони здоров'я - трохи більше дев'яти тисяч, а ось культури, молоді та спорту 40 тисяч грн.

Міністр юстиції Денис Малюська отримав всього 16 тисяч гривень, але йому виплатять премію у розмірі 67 200. Біля розбитого преміального корита за підсумками січня залишилося тільки два міністри - Кабміну Дмитро Дубілет та інфраструктури Владислав Криклій.

«У всьому світі зарплата високопосадовців не вище за середню і, тим більше, не еквівалентна заробітній платі в корпоративному секторі. Але ключова суть всіх дискусій про зарплати міністрів і інших чиновників полягає в тому, що Україна - це країна на етапі розвитку і в таких умовах є два мотиви роботи в державному секторі. Перший - це коли в держсектор йде абсолютно самодостатня людина. Давайте, будемо відверті: з тим, щоб нести відповідальність рівня, скажімо, міністра, потрібно бути самодостатньою людиною, яка в житті вже заробила певний капітал. Другий мотив - показники ефективності. Якщо вони чітко окреслені (а цього зараз в уряді немає), до них можна прив'язувати заробітну плату. При цьому треба розуміти, що всі розмови про те, що висока зарплата є щепленням від корупції - брехня. Уникнути корупції може допомогти тільки реформована прокуратура і СБУ», - зазначає політолог Катерина Одарченко.

Тут треба відзначити одну істотну деталь - високі нарахування - це не для всієї чиновницької вертикалі. Наприклад, начальники департаментів або головні спеціалісти отримують максимум 15 тисяч, а тому часто шукають доходи «на стороні». Але загальна «температура по палаті» така: доходи нинішньої урядової команди в два-п'ять разів перекрили ті суми, які отримували міністри і їх заступники в Кабміні Володимира Гройсмана. Так само помітно зросли і загальні витрати на утримання чиновницького апарату. Зокрема, в держбюджеті-2020 на фінансування витрат секретаріату КМУ виділили майже 1,1 млрд грн, що на 25,6% більше, ніж в 2019-м (848 млн грн).

І якщо на зарплату міністрів керівництво Кабміну має прямий вплив, то з керівниками державних підприємств все набагато складніше. Позиція прем'єра - зарплати топ-менеджерів держкомпаній повинні конкурувати з приватним сектором, інакше буде важко знайти кваліфікованих фахівців. Олексій Гончарук каже, що єдиним інструментом впливу на зарплати керівників держкомпаній є звернення до їх наглядових рад з проханням утриматися від величезних премій. Але, додає прем'єр, контракти з керівниками були підписані раніше, тому змінити щось тут і зараз уряд не може. Розводячи руками, Гончарук обіцяє, що в майбутньому уряд встановить обмеження премій для кожної з держкомпаній.

Відзначимо, що інформацію про зарплату керівники держкомпаній, які є найманими працівниками, мають право не оприлюднювати. Про доходи деяких з них можна дізнатися з Єдиного державного реєстру декларацій НАПКА, якщо вони добровільно їх подали. Таким чином, на сьогодні найбільш високооплачуваним менеджером держкомпанії є керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв, щомісячний дохід якого становить понад мільйон гривень. Згідно з декларацією про доходи, керівник «Укрзалізниці» Євген Кравцов, якого нещодавно звільнили з посади, отримував близько 900 тисяч гривень без всіляких доплат і премій. Керівник «Енергоатому» Юрій Недашковський - понад 600 тис гривень, гендиректор «Укренерго» Всеволод Ковальчук - понад 510 тисяч гривень щомісяця.

Дивлячись на ці нечувані цифри, у пересічного громадянина виникає закономірне питання: звідки такі зарплати у керівництва держкомпаній, багато з яких є де-юре збитковими, і хто їх, власне, встановлює?

Зарплати керівників державних компаній - це фіксована ставка + доплати і премії, які встановлюють спостережні ради, в які входять бізнесмени та громадські діячі, в тому числі іноземні.

Наглядова рада також встановлює критерії ефективності компанії, за які виплачується винагорода. Так сталося, наприклад, коли рада «Нафтогазу» після перемоги в Стокгольмському арбітражі над «Газпромом» проголосував за виплату правлінню компанії бонусів в $ 4,5 млн - 1% від суми, яку російська компанія повинна сплатити Україні.

Незалежні наглядові ради з'явилися в 2016 році, коли парламент прийняв зміни до закону «Про управління об'єктами державної власності». Ключова мета такого «ноу-хау» - убезпечити держкомпанії від політичного впливу та корупції. Чи вдалося убезпечити - питання риторичне...

«Упевнений, зарплати керівників державних підприємств - це не ті критичні цифри, з яких треба робити скандал. Треба дивитися на суми, якими поповнюється державний бюджет», - заявляє керівник ради компанії «Укргідроенерго» Валентин Гвоздій.

Дійсно, цілком логічно, що при ефективному адмініструванні «топів» необхідно платити солідні винагороди. Ключове тут - ефективні. У нас же, треба говорити відверто, міністерства вкрай неефективні, незважаючи на «роздутий» штат, а держкомпанії і держпідприємства, про що свідчить відкрита статистика - надзбиткові.

Парадоксальність ситуації полягає в тому, що більшість ініціатив Зе-команди на рівні Кабміну і парламенту спрямовані на посилення фіскального тиску на платника податків, щоб... отримати можливість платити своїм неефективним менеджерам ще більше. У підсумку, невелика група «обраних» відкрито отримує доходи більше, ніж європейські чиновники на порівнянних посадах...

Наталія Ромашова

Читайте також: Уряд похвалився грошима для вчителів

Читайте також: «Золотий парашут» Коболєва і платіжки Гончарука: чим закінчиться війна за «Нафтогаз»