7 кращих фільмів видатного італійського кінорежисера Бернардо Бертолуччі

Сьогодні видатному італійському кінорежисеру Бернардо Бертолуччі могло б виповнитися рівно 80 років - якби він не помер в листопаді 2018-го, обігнавши за тривалістю життя одного генія кіно Федеріка Фелліні, який прожив 73 роки, але не дотягнувши до іншого генія Мікеланджело Антоніоні, який прожив 94 роки . Згадали ми про це тому, що сам Бертолуччі з його зарозумілістю і талантом напевно себе десь там «посередині» між геніями навряд чи вважав, а числив number one. І, треба визнати, у нього були для цього підстави.

Свій перший повнометражний художній фільм Бертолуччі зняв у віці всього 20 років. «Кістлява кума» була гостро соціальної картиною про життя римських низів в стилі раннього Пазоліні, що не дивно, оскільки роком раніше Бернардо був асистентом у цього кінорежисера на зйомках його геніального «Аккатоне». Для того, щоб працювати в кіно, юний Бертолуччі кинув римський університет, де навчався на філософському факультеті. Причому до цього віку він ще й встиг отримати Національну літературну премію за свою збірку віршів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Для кого-то це стало б початком кар'єри інтелектуала, на яку юний Бернардо за своїм походженням (багата інтелігентна сім'я, батько - професор історії мистецтв) був просто приречений. Однак Бертолуччі вибрав стезю хулігана з лівим ухилом, Апофеоз цього періоду припав на «Конформіста», завдяки якому 29-річний кінорежисер, який зняв його з професійним зрілою майстерністю, став знаменитим на весь світ. До речі, ті, хто дивився цей фільм в радянському ще прокаті, можуть про нього забути - зі стрічки вирізали вирізали все, що пов'язано з гомосексуалізмом головного героя

Потім було ще більш скандальне, заборонене в Італії і багатьох інших країнах, «Останнє танго в Парижі», через якого Бертолуччі став фігурантом судового процесу про образу суспільної моралі. Насправді судити його треба було за інше. За легендою, скандальний епізод з анальним сексом відбувався на знімальному майданчику, що називається, «в реалі», причому юна Марія Шнайдер про те, що станеться, не знала. Таку команду 35-річний кінорежисер віддав виконавцю головної ролі Марлону Брандо, і той її виконав. Зараз вони за це потрапили б за тюремні грати або, як мінімум, були б вигнані з професії, але тоді справа закінчилася лише тим, що Шнайдер не розмовляла з обома довгі роки. А Марлону Брандо помстилася тим, що заявила, що в сексі він насправді не такий вправний, як його персонаж.

Наступним етапним фільмом у Бертолуччі стала соціальна історична епопея «Двадцяте століття», на яку глядачі приходили з бутербродами і термосами, оскільки фільм йшов в кінотеатрах близько п'яти годин. Еротичних сцен в ній було мало, зате антибуржуазність читалася чітко. За «Двадцятим століттям» пішов «Місяць», фільм абсолютно декадентський, вишуканий, але неоднозначний за змістом.

Тільки к 46 рокам Бертолуччі заспокоївся і зняв два своїх кращих фільма - «Останній імператор», який отримав в 1988-му році дев'ять «Оскарів», і «Під покровом небес», абсолютний шедевр, який нагород не отримав (в історії кіно бувало і так).

Далі його творчий ентузіазм пішов на спад - «Краса, що вислизає», наприклад, запам'яталася хіба що тим, що в ній дебютувала дочка лідера групи Aerosmith Стівена Тайлера Лів. Втім, Бертолуччі і тут не втримався від скандалу, бо заявив, що шукав для фільму, героїня якого - незаймана, незайману «по життю» актрису, чому і запросив юну Лів Тайлер. Реакція актриси на цю його заяву невідома.

Фільм «Мрійники» про двох юнаків і дівчини в Парижі 1968-го року також не вийшов на рівень кращих робіт Бертолуччі. Напевно, це сьогодні найпопулярніша його стрічка, а фото з трьома юними оголеними героями в одній ванній пошуковик на запит «Бертолуччі» видасть в числі перших. Хоча насправді фільм цікавий не цим, а тим, що передає атмосферу Парижа часів знаменитої студентської революції.

Власне кажучи, в 62 роки Бертолуччі як кінорежисер і закінчився (через дев'ять років він, правда, зняв ще один фільм, в якому його режисерський почерк практично не помітний). Але і цього вистачає для того, щоб поставити його в ряд кінокласиків.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Бернардо Бертолуччі, Марлон Брандо і Марія Шнайдер на зйомках «Останнього танго в Парижі» Twitter