40 років тому в Іспанії придушили військовий заколот

Після смерті диктатора Франсіско Франко в кінці 1975 року, король Хуан Карлос ініціював курс на масштабні демократичні реформи. За кілька років Іспанія перейшла до парламентської демократії, хоча формально король залишався главою держави.

Водночас країна переживала соціально-економічну кризу, і в армії посилювалася ностальгія за минулими часами. На 20 серпня 1978 року (третю річницю смерті Франко) група ультраправих офіцерів на чолі з підполковником Антоніо Техеро запланувала переворот, який вдалося запобігти. Техеро і його спільники були засуджені на короткочасні терміни.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

29 січня 1981 року ліберальний прем'єр-міністр Адольфо Суарес заявив про намір подати у відставку і питання про наступника пробудило надію в крайніх правих колах на повернення франкістів. Одним з кандидатів на пост прем'єра був заступник начальника генштабу сухопутних військ генерал Альфонсо Армада — учасник громадянської війни на боці Франко і Другої світової на боці Третього рейху, в 1950-і — військовий інструктор і секретар короля Іспанії Хуана Карлоса.

23 лютого, коли мало відбутися голосування по кандидатурі прем'єра, о 18:22 в зал засідань Палацу конгресів увійшли жандарми на чолі з підполковником Техеро, звільненим на той час з в'язниці. Зі зброєю в руках він зажадав: «Всім мовчати! Все на підлогу!».

Цьому розпорядженню підкорилися всі присутні, за винятком прем'єр-міністра Адольфо Суареса, ексміністр оборони Мельядо і лідера компартії Каррільо. 68-річний генерал Мельядо — в минулому фалангіст і прихильник Франко — вступив в сутичку c путчистами.

Проте Техеро взяв під контроль зал засідань, включаючи всіх міністрів уряду. Один з офіцерів оголосив, що найближчим часом буде створено «компетентний орган військового управління», який візьме на себе всю повноту влади в Іспанії.

Близько опівночі генерал Альфонсо Армада з'явився в Палаці конгресів, після чого зібрався виїхати в королівський палац, щоб заручитися підтримкою монарха. Однак Хуан Карлос, який вже зорієнтувався в ситуації, відмовився приймати свого колишнього інструктора.

Інформація про відмову Хуана Карлоса підтримати переворот швидко поширилася по армії. Верховне командування висловило повну лояльність главі держави.

Тим часом частини Цивільної гвардії і поліції блокували будівлю парламенту, а король, одягнений у військову форму, виступив по телебаченню, вимагаючи від путчистів негайно здатися.

Недвозначна позиція монарха зробила безнадійним продовження заколоту. На ранок 24 лютого 1981 року путчисти були деморалізовані. О десятій годині розпочалося звільнення депутатів, Техеро і його спільники здалися.

Судовий процес у справі про заколот пройшов в лютому-травні 1982 року. Обвинувальні вироки були винесені стосовно 30 осіб. Найбільший термін — 30 років — отримав підполковник Техеро. Генерал Армада був засуджений до 6 років ув'язнення.

Спроба заколоту продемонструвала, що часи диктатури пішли в минуле, а необхідність демократичних перетворень розуміють навіть більшість вчорашніх франкістів.

На ілюстрації: виступ короля Хуана Карлоса, 24 лютого 1981