26 вересня 1969 року в Лондоні вийшов останній за часом запису альбом The Beatles

Вже майже півстоліття серед "бітломанів" існує теорія, що The Beatles розпалися саме тому, що розуміли, що не зможуть зіграти краще, ніж Abbey Road. Теорія спірна, але якщо замінити слово "краще" на "досконаліше", з нею можна частково погодитися, особливо якщо говорити про сторону диска B.

Певний парадокс (а насправді - логіка) полягає в тому, що саме з цієї причини британські та американські музичні критики здебільшого сприйняли Abbey Road прохолодно і називали його занадто "зализаним" і таким, що "неможливо зіграти наживо". Друга претензія була взагалі нелогічною, оскільки "бітли" задовго (за мірками своєї не має аналогів за швидкістю творчої еволюції) до цього пішли зі сцени.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Щодо першої претензії, то це все одно, що говорити про Моцарта, що деякі його речі "зализані" порівняно з "трагічним звучанням" Бетховена. Хоча, до речі, і Бетховен має чудові ліричні твори, а зіграна Йоко Оно "Місячна соната" надихнула Леннона на композицію Вecause з того ж Abbey Road. Там, до речі, важлива ще й роль Джорджа Мартіна, якого часто називають "п'ятим бітлом", який створив з триголосся Леннона, Маккартні та Харрісона ефект дев'яти голосів.

Зазначимо, що київські любителі рок-музики початку 70-х років розібралися у значенні Abbey Road в історії цього жанру набагато швидше за британських та американських музичних критиків. Як згадують "ветерани-бітломани", якщо завезені контрабандою альбоми інших рок-гуртів коштували на нелегальному ринку приблизно половину зарплати за місяць того рядового інженера, то Abbey Road - всю зарплату цілком.

Зараз Abbey Road, як правило, вважається найкращим альбомом The Beatles, а його обкладинка - однією з найкращих в історії рок-музики. Тут цікаво ще й те, що. за численними свідченнями сучасників, "бітли", які пересварилися вже під час запису "Білого альбому", на записі Abbey Road були дружні під час роботи. Про це, до речі, говорить і те, що найкращі пісні авторства Рінго Старра та Джорджа Харрісона за час, коли вони були ще "бітлами", записані саме на Abbey Road. (Погляньте, як Харрісон допомагає Старру під час твору Рінго Оctopus's garden).

Що ж до Джона Леннона, який пізніше часом відгукувався про Abbey Road дуже зневажливо, то тут спрацювали кілька обставин. По-перше, концепція альбому в цілому належала Полу Маккартні, що викликало у Леннона ревнощі, які він приховував, і які так і лізли постійно назовні. А, по-друге, Леннон був розчарований своїм життям "після The Beatles" як у творчому плані, так і в особистому. Адже своїй коханій Йоко Оно, яка колись домагалася його до непристойності наполегливо, він настільки набрид, що вона навіть "підсунула" Джону замість себе їхню особисту помічницю Мей Пенг.

Але тут з Abbey Road все знову ж таки як з Моцартом - яким він був у житті (а був він, як вважало багато, неприємною людиною) і чому помер (варіант отруєння його Сальєрі відкинутий повністю) не так важливо в порівнянні з його музикою.

Фото: Pinterest