1 серпня 1971 року у Нью-Йорку відбувся знаменитий "Концерт для Бангладеш"

Власне, концертів було два - ранковий та вечірній, але оскільки в Україну 70-х років він дійшов лише у вигляді вінілового альбому (зрозуміло, завезеного неофіційно), то "олдові" любителі рок-музики так і продовжують його називати.

Що стосується молодих любителів, то не факт, що вони взагалі зараз знають про нього (навіть у британській Вікіпедії, наприклад, забувають згадати, що один з його організаторів віртуоз гри на cитарі Раві Шанкар – батько чудової співачки Нори Джонс, яка отримала за свій перший диск п'ять Grammy) - а, тим часом, The Concert For Bangladesh був першим благодійним концертом такого роду - Джордж Харрісон, який організував його з подачі Раві Шанкара, збирав гроші для постраждалих від небачених катаклізмів жителів колишнього Східного Пакистану, на той час вже Бангла Деш (після ці два слова злилися в одне).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У майбутньому цей концерт став моделлю для таких концертів, які відбувалися до 90-х років. Щоправда, з погляду бізнесу він цим похвалитися не міг, хоча своє завдання зі збору грошей виконав - зібрав від продажу квитків близько $240 тис., які надійшли до ЮНІСЕФу. Натомість потім, коли вийшли вініл, про який сказано вище, CD та фільм, гроші від них надовго застрягли у податковому відомстві через складнощі з авторськими правами (адже на концерті виступило багато музикантів) – але, зрештою, все вирішилося (до 1981 року в Бангладеш надійшло вже $12 млн.) і вони продовжують поступати до Фонду Джорджа Харрісона в ЮНІСЕФ.

Нарешті, як наголошував Шанкар, завдяки The Concert For Bangladesh про тяжке становище в Бангладеш вперше дізналися мільйони шанувальників рок-музики, які не цікавилися політичними новинами. (До речі, і сам Харрісон по-справжньому усвідомив масштаб лиха тільки з подачі Шанкара).

Зазначимо також, що в Україні, тоді ще "за залізною завісою", і в іншому світі концерт з музичного погляду сприймали по-різному. Так, участь у концерті Боба Ділана, якого Харрісон ледве вмовив, сильно підняла інтерес до заходу на Заході, однак у нас Ділана хоч і знали, але не цінували – хоч би тому, що для цього треба було добре знати англійську мову. Натомість те, що в концерті взяв участь Рінго Старр, викликало серед українських шанувальників рок-музики, які все ще сподівалися на возз'єднання The Beatles, ажіотаж. До речі, Рінго "видав" тоді найкращу, напевно, свою "самостійну", тобто написану не Ленноном з Маккратні пісню - It Don't Come Easy. (З чуток, Харрісон йому таки допоміг).

І, до речі, до возз'єднання The Beatles було не так вже й далеко - хоча Маккартні заздалегідь відмовився від участі в проекті, Леннон збирався виступити. Проблема була в тому, що Харрісон просив його виступати без Йоко Оно, яка, мабуть, сиділа у всіх колишніх "бітлів", окрім Леннона, у печінках, і той погодився. Однак Йоко влаштувала своєму у всіх сенсах Джону з цього приводу скандал - і виступ зірвавося.

З подробиць саме того часу можна відзначити ще й те, що Ерік Клептон виступав на концерті в період своєї чергової наркотичної "ломки" і ледь не впав на сцені - але на записі цього не чути, а його гітарний дует з Харрісоном у While My Guitar Gently Weeps – це просто легенда (попередження – слухати лише на гарній апаратурі). Щоправда, у цього, висловлюючись мовою Голлівуду, "приквела", щасливий кінець - зрештою Клептона вилікували в клініці настільки дорогій, що для цього збирали гроші його друзі знамениті рок-музиканти. Але це вже інша історія.

Фото: Вікіпедія